Катерина Морозова, театрознавець

Дві прем'єри Олександра Білозуба у Національній опереті України.

Олександр Білозуб: «Те, що відбувається у нашому крихкому світі саме зараз, коли зсуваються начебто непорушні пласти гуманізму, людяності, моралі, відображено в ідеях мюзиклу «Скрипаль на даху».

Перші прем 'єрні покази мюзиклу Скрипаль на даху у Національній опереті України 25, 26, 30 травня та 1 червня. Знаменитий бродвейський мюзикл, який, до речі, має 9 найпрестижніших нагород американського театру «Тоні», буде представлений в Україні в оригінальній, ліцензійній версії, на отримання якої Київський театр оперетиі знадобилося п 'ять років!

Режисер-постановник проекту Богдан Струтинський до створення візуальної образності спектаклю запросив відомого в Україні та за кордоном художника Олександра Білозуба (Сашко Білозуб), який розповів про свою роботу над виставою:

"У момент зустрічі з таким грандіозним матеріалом як "Скрипаль на даху" стає наочно зрозуміло, що події, які відбуваються у мюзиклі властиві не одній нації, не певному часу, але стосуються всіх людей і різних часів.

Величні теми роду, сім'ї, дому, Батьківщини - важливі сьогодні як ніколи. Те, що відбувається у нашому змінному, навіть крихкому світі саме зараз, коли зсуваються начебто непорушні пласти гуманізму, людяності, моралі, відображено в ідеях цього твору. Міграція, переселення народів надзвичайно актуальна тематика і зрозуміло, що це про єврейський, татарський, український народи (пригадати хоча б ситуацію на Сході нашої країни). Ця тема як ніколи, на часі.

З оформлення вистави стає зрозуміло, що ми звернулися до творчості Марка Шагала. Вважаю, що Шагал - один із найяскравіших представників єврейської культури. Це художник, який ні на кого не схожий, який ніколи не асимілював у своїй творчості, не розчинився в європейській культурі, хоча змінив країну проживання, громадянство.

Центральним елементом декорації у виставі є велика арка із численними хатинками, великими та маленькими - це село, та сама Анатівка, що під Києвом. Водночас арка - символ єднання її мешканців. В середині села є невидимий будинок Тев'є Тевеля, головного героя. Цей будинок існує не сам по собі, він існує у співдружності з усім селом, з усією громадою, об'єднує село у єдиний образ домівки і визначений як центр, села, світу, центр Землі. У домі є тільки молитовний столик та побутові атрибути. Наприкінці мюзиклу арка розділяється навпіл. Дочки Тев'є від'їжджають, сам він і його односельчани євреї змушені покинути село. У цей момент кожен бере з собою свою маленьку хатку.

Батьківщина - не просто територія. Батьківщина є там, де є людина із традиціями і культурою свого народу, які вона зуміла зберегти".

Ще одну роботу Олександра Білозуба, тепер вже не тільки художника, але і режисера глядачі Національної оперети України побачать наприкінці театрального сезону. 16, 17, 23 і 24 червня нова прем'єрна вистава на новій театральній сцені буде справжнім сюрпризом для шанувальників театру. На нульовому поверсі історичної театральної будівлі, що на Великій Васильківській 53/3, розташується експериментальна сцена (Stage Lab), де для невеликої аудиторії (—40 осіб) будуть створюватися різножанрові вистави камерного формату, а першою постановкою стане одноактна п'єса французького драматурга Марселя Мітуа «Акомпаніатор».

«Моновистава «Акомпаніатор» буде камертоном того, що відбуватиметься на експериментальній сцені, — вважає Олександр Білозуб, — Це буде аналіз, лабораторія, експеримент з тим, чим живе театр. Це сповідальна і відверта вистава про сутність театрального життя».

Стаття була надрукована у газеті «Культура і життя», та журналі «Театрально-концертний Київ» у червні 2018 року.

До матеріалів херсонського поета Валерія Кулика:

https://www.youtube.com/watch?v=cfNPB1q4mCA&list=PLpYwUc6w-DwuDWN4IIx8W7oaZG12uTfQJ&index=5