Міський музей Амстердама (Стеделек-музей), колекція якого нараховує найбільше за межами Росії зібрання робіт Казимира Малевича, ще минулого року припинив називати художника російським.

Через війну Росії проти України куратори на Заході все частіше використовують більш нейтральні й точні формулювання для опису художників, які працювали на території Російської імперії і в СРСР, відмовляючись, приміром, від терміна "російський авангард".

Новина про те, що Малевича тепер позначатимуть як українського художника, викликала великий резонанс як в українських, так в російських ЗМІ. І ті й інші посилалися на матеріал видання The Art Newspaper.

У ньому йшлося, що Стеделек-музей тепер вказуватиме, що художник народився "в Україні від батьків польського походження".

Кореспондент ВВС Олександр Новіченко звернувся до музею, щоб отримати роз'яснення про те, що саме змінилося в їхньому підході до опису Малевича, і отримав таку відповідь:

"Історично ми відносили Малевича до "російського авангарду". З середини 2022 року Стеделек-музей описує Малевича як такого, що народився в українській столиці Києві від батьків польського походження, коли місто було частиною Російської імперії. Коли це необхідно, ми вказуємо, що він працював у Києві, Москві, Ленінграді та Вітебську".

У музеї уточнюють, що зазвичай при описі робіт вказують лише їхні назви, ім'я художника та роки життя. У розширених галерейних текстах є опис місця народження, роботи та смерті художників, а в деяких випадках національність - тепер музей називатиме Малевича "українським художником".

У Стеделек-музеї також розповіли ВВС, що відмовляться від терміну "російський авангард" у музейних текстах.

Тут натомість з'явиться розширений опис цього періоду мистецтва. В одних випадках його замінять формулюванням "авангардні кола Москви і Санкт-Петербурга", в інших - "авангардний рух царської Росії й раннього СРСР".

"Російський авангард" - традиційна довоєнна назва новаторського мистецтва початку ХХ століття в царській і постреволюційній Росії. Він є одним з найважливіших та найвідоміших внесків Росії в історію світового мистецтва. Казимир Малевич був одним з його найяскравіших представників.

Автор знаменитого "Чорного квадрату" народився у Києві. Хоча більшу частину свого життя Малевич провів у Росії, у своїй автобіографії він називав себе українцем.

Як писав сам Малевич, його "тягнуло до Києва", тут він повернувся до яскравих кольорів у живописі.

Стеделек - не єдиний музей, який після нападу Росії на Україну переглянув свій підхід до опису художників з Російської імперії та СРСР.

Один з найбільш відвідуваних музеїв світу Метрополітен у Нью-Йорку змінив підписи трьох відомих художників - Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі. Цих художників тут раніше теж називали російськими. Тепер біля їхніх робіт вказано - український художник.

Також музей змінив підпис відомої картини французького художника Дега - "Російські танцівниці" стали "Танцівницями в українському одязі".

Іван Айвазовський народився у вірменській родині у Криму. Його батьки до цього жили на Галичині, куди переїхали з Вірменії.

Айвазовський знав українську мову, а крім моря у своїй творчості часто звертався до української культури. Серед його робіт - "Весілля в Україні", "Український пейзаж з чумаками при місяці", "Очерет на Дніпрі", "Млин на березі річки. Україна", "Під час жнив".

Народжений 1844 року на Слобожанщині, у Чугуєві Харківської губернії, Ілля Рєпін писав українською мовою, багато своїх робіт присвятив українцям і українській природі, у своїх листах часто згадує Україну як свою батьківщину і говорить про свою спорідненість з нею.

Картини Рєпіна "Не чекали", "Бурлаки на Волзі", "Іван Грозний вбиває свого сина" - зберігаються у найбільших російських музеях, а творчість художника російські мистецтвознавці називали "Енциклопедією пореформеної Росії".

А ще Рєпін написав "Запорожці пишуть листа турецькому султану", "Козаки на Чорному морі, "Вечорниці".

Те, що світові музеї почали змінювати приналежність художників, які народилися в Україні, є маленькою перемогою у великій боротьбі, каже артекспертка Катерина Тейлор.

"Насправді українська культура завжди була частиною культури світової. Єдина причина, чому світ не знав цього, це тому, що Росія називала ці надбання своїми... Завдання Росії - змити українську культуру з історії. Довести, що вона не існує окремо. А те, що існує, то насправді - російське", - говорить експертка у колонці на сайті nv.ua

Безліч років росіяни апропріювали українське і "знищували походження" українських художників, тому не було розуміння, чим українське мистецтво відрізняється. Це частина російського колоніального дискурсу, вважає Катерина Тейлор.

Це може стати приводом, щоб те саме робили інші музеї по всьому світу, де зберігаються твори українських митців.

 

Джерело: bbc.com

На фото: Казимир Малевич