Безмежно популярний, талановитий, безсоромно харизматичний. Іван Миколайчук став тим, кого сьогодні називають секс-символом у кіно. На його честь називали астероїди, ним захоплювались найвідоміші люди планети, а він все життя мріяв накрити 5-кілометровий стіл для односельців із їжею та напоями.

15 червня 2021 року в Україні відзначатимуть 80 років від дня народження Івана Миколайчука. Чому важливо приділити увагу цій події на державному рівні?

Про Івана Миколайчука у рідному селі Чорториї в Чернівецькій області згадують щороку. Місцеві розповідають, що після смерті митця, туди вперше прилетіли зимувати лебеді, й тепер це повторюється з року в рік. Пташок навіть назвали «Івановими» та постійно ними опікуються. Кажуть, що це його душа повернулася на рідну землю.

«Тіні забутих предків», «Білий птах із чорною ознакою», «Пропала грамота»… Всього 34 ролі, 9 сценаріїв, 2 режисерські роботи та 46 років життя. Важко не погодитись, що якби Миколайчука так швидко не забрав рак, то українське кіно було б зараз зовсім іншим.

Коли про нього розповідають біографи, то часто наводять цитату режиссераСергія Параджанова: «Я не знаю більш національного, більш народного генія… До нього це був Довженко». Тим не менш, для того, щоб стати визнаним генієм кіно, Миколайчуку довелося буквально доводити свій талант.

Іноземні кінематографісти потім навіть дивувалися тому, звідки у простого сільського лобуряки із багатодітної родини така харизма, як йому вдалося стати відомим та настільки вражати акторською грою, якщо у нього не було партійних зв’язків.

Його талант визнавали й прості глядачі кіно. Вдова актораМарія Миколайчук навіть розповідала, що мішками отримувала листи від його прихильниць, які писали щось на кшталт: «Я знаю, що ви жонатий, але думаєте, що ваша жінка краща, ніж я?» І докладали фотографію.

Сьогодні він би, мабуть, викладав би акторську майстерність та режисуру, зміг би відзняти ще десяток кіношедеврів. Був би тільки час і свобода творити.

Автор:Анастасія Саковська

Джерело: Радіо Свобода