До ювілею засновника Української Гельсінської Групи Миколи Руденка Центр досліджень визвольного руху опублікував онлайн 35 документів з його архівно-кримінальної справи. Про це повідомляєcdvr.org.ua.

Микола Руденко, український дисидент, письменник, філософ, економіст, народився 19 грудня 1920 року.

Учасник Другої світової війни, під час якої отримав важке поранення, член Спілки письменників України та КПСС, був виключений з партії та репресований за правозахисну діяльність та «антирадянську пропаганду». На долю Миколи Руденка випало і «лікування» в психіатричній лікарні, і табори суворого режиму з подальшим засланням.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам’яті публікують онлайн 35 документів зі справи письменника та правозахисника.

До збірки документів увійшли:

анкета арештованого;

особисті світлини;

протоколи допиту та обшуків;

листи Миколи Руденка: до Леоніда Брежнєва, увідділ науки ЦК КПСС, прокурорам, російським дисидентам;

записи його дружини Раїси Руденко;

офіційні документи Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод: Декларація УГГта1-й, 2-й, 3-й Меморандуми;

вірш-відповідь Миколи Руденка на анонімні погрози;

обвинувальний висновок по справі Миколи Руденка і Олекси Тихого;

нотатки Миколи Руденка, знайдені у психоневрологічному шпиталі;

та ін.

«Один із документів — запис телефонної розмови Руденка з представником інформаційної служби “Смолоскип” у Вашингтоні Богданом Ясинем, де правозахисник розповідає про умови утримання політичних в‘язнів у психлікарнях, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Він наводить приклад Йосипа Терелі, учасника греко-католицького правозахисного руху, у палаті якого один рушник ділили 38 людей, а харчування скидалося на тюремне».

Дружина, Раїса Руденко, писала, що її чоловіка примусово і шантажем утримували у психоневрологічному диспансері. «Виключення зі Спілки письменників не переживає як травму», — така причина була вказана у висновку психіатра, за яким Руденка відправили «на лікування».

Цікаво що, під час проведення слідства над Руденком протоколи допиту УКҐБ по Донецькій області були написані українською мовою, а у Києві — російською.

На сайті Електронного архіву Українського визвольного руху також можна ознайомитися з колекцією Документи КГБ про Українську Гельсінську Групу.

 

Довідка:

Руденко Микола Данилович — (19.12.1920–01.04.2004) – письменник, поет, філософ, громадський і політичний діяч, правозахисник, дисидент. Член Української вільної академії наук у США, почесний член французької  та японської секцій ПЕН-клубу. Герой України. У січні-березні 1976 був підданий психіатричній експертизі. У листопаді 1976 створив і очолив Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод. Заарештований в лютому 1977, у липні був засуджений до 7-ми років таборів та 5-ти років заслання. У грудні 1987 йому із дружиною було дозволено виїхати за кордон. У вересні 1990 подружжя повернулося в Україну, поновлене в громадянстві та в 1991 реабілітоване. У 1993 Руденко отримав Державну премію України ім.Т.Шевченка (Шевченківська премія 1993 року за роман «Орлова балка», збірку «Поезії»‑ адм.). В економічних працях критично осмислив марксистську теорію диктатури пролетаріату.

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ст. Похований у місті Києві.

 

Світлина Миколи Руденка з анкети арештованого від 18 квітня 1977 року.

 

Джерело: cdvr.org.ua.