Життя немає, та життя трива

 

Життя немає, та життя трива,

але в своїй рослинній іпостасі.

Як хвощ, пирій чи восени трава

з убогою вітальністю в запасі.

 

І день пісний у ніч перетіка,

а ніч – в півсон, в обтяжливе безсоння.

Фантомами минулого ляка

і тремом крові віддає у скронях.

 

І знову день з навалою марнот,

і знову ніч в її нуднім повторі.

І тільки Кант, що нагада про зорі,

і тільки дотик музи за оплот.

25.03.2020

 

Існування в іншому форматі

 

Існування в іншому форматі,

де ні літа, ні весни – зима.

Відгуляли ми своє, на святі

місце наше зайняте, тюрма.

 

Звузився наш простір до балкона,

до дивана й кухні, до кутка,

у якому нота похоронна

постає у вигляді рядка.

 

Втішся, душе, сум твій архаїчний,

і йому бракує дзвонаря.

А про те, що й цей формат не вічний,

нагада листок календаря.

12.04.2020

 

Коронавірус

 

Я потрапив до групи ризику,

хоч належав і дотепер.

Ось лікарня, підвал із визубнем,

де вмирав я, але не вмер.

 

Поміняла лікарня прізвище,

як урвалась доба совка.

Але прірва ще зяє, прірва ще

смертю знову мене ляка.

 

Ким ти, іроде, коронований?

Хто тебе посадив на трон?

Лик невидимий. Рух прихований.

Ненажерне твоє нутро.

12.04.2020

 

Що робити старому

 

Що робити старому,

як душа нестара

ще дола перевтому,

хоч кінчається гра?

 

Не робити нічого,

загадати ріку.

Зауважити Бога

у травинці й листку.

 

Завмирати в смиренні,

слухать тремоло бджіл.

Продувати легені

там, де ряст і підбіл.

 

Годувать спогляданням

поетичний дурман.

І сплатити зітханням

за взірцевий обман.

29.03.2020

 

Довідково

Володимир Базилевський ‑ поет, критик, публіцист, літературознавець.

Народився: 14.08.1937 р. (смт Павлиш, Онуфріївський району Кіровоградської області); українець.

Освіта: Одеський університет ім.І.Мечникова, філологічний факультет (1962 р.). Член Національної Спілки письменників України (з 1972 р.). Входив до складуКомітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (09.1999-11.2005 р.).

Автор книг: «Поклик простору»(1977 р.), «Допоки музика звучить» (1982 р.), «Чуття землі небесне» (1983 р.), «Труди і дні» (1984 р.), «Вибране»(1987 р.), «Колодязь» (1988 р.), «Вертеп» (1992 р.), «Вокзальна площа» (1995 р.), «Вертеп» (вибрані твори, 2004 р.), «Віварій» (2004 р.), «Кінець навігації» (2004 р.), «Крик зайця» (2004 р.), «Лук Одіссеїв» (2005 р.) та ін.

Лавреат Державної премії України ім.Т.Шевченка (1996 р., за книгу «Вертеп»), літературні премії ім.П.Тичини (1990 р., за книгу «Колодязь»), літературні премії ім.В.Свідзинського (2005 р., за книги «Віварій», «Кінець навігації»), літературні премії ім.Є.Плужника (2006 р., за книгу «Крик зайця»).