До 125-річчя від дня народження українського поета, перекладача, доктора філологічних наук, дійсного члена АН УРСР (1943) і АН СРСР (1958), почесного доктора Ягеллонського університету Максима Тадейовича Рильського (19.03.1895-24.07.1964) Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України представляє нову онлайн виставку, присвячену творчому спадку поета.

Всеукраїнську славу та любов митцю принесли збірки творів: «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна» (1938), «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір» (1942), «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «Зимові записи» (1964); переклади зі слов’янських та європейських мов, наукова діяльність у галузі літературо- та мовознавства.

Максим Рильський народився 19 березня 1895 р. у Києві в родині етнографа та діяча «Старої громади» Тадея Рильського. Отримав домашню освіту, згодом навчався у приватній гімназії Науменка. Деякий час проживав у родинах українського композитора Миколи Лисенка та етнографа і фольклориста Олександра Русова. Вищу освіту здобув на медичному факультеті Київського університету Святого Володимира та на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, проте, навчання не завершив. Активно займався самоосвітою, вчителював у школах, викладав у низці вищих навчальних закладів, зокрема, Київському університеті та Українському інституті лінгвістичної освіти.

Літературний талант митця проявився достатньо рано – перші його твори були надруковані на сторінках газети «Рада» у 1907 р. У 1910 р. вийшла друком перша збірка його поезій «На білих островах». У 1918 р. з’явилася друга – «Під осінніми зорями». Протягом 1920-х рр. виходять збірки поезій: «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін» (1929), «Де сходяться дороги» (1929). Водночас Максим Тадейович випробовує свої сили в художньому перекладі – перекладає українською мовою поезії П. Верлена, В. Брюсова, С. Малларме, М. Метерлінка тощо. У 1927 р. виконує переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш». 

Максим Рильський належав до угруповання поетів-неокласиків. У 1931 р. був заарештований НКВС і орієнтовно півроку перебував у Лук’янівській в’язниці. Після звільнення у творчості поета розпочинається новий етап, зумовлений жорсткими умовами, які тоталітарна система поставила тим представникам української інтелектуальної еліти, які змогли вижити в горнилі репресивної системи. У цей час у поетичній творчості поета спостерігається певний спад, який був щедро компенсований низкою знакових перекладів творів О. Пушкіна, П. Корнеля, Ж.-Б. Мольєра, Ж. Расіна тощо.

У роки Другої світової війни Максим Тадейович перебував у евакуації в Уфі (нині – Республіка Башкортостан, РФ) та Москві (РФ). У 1935-1942 рр. працював у Київському театрі опери та балету та журналі «Українська література».

Упродовж 1942-1964 Максим Рильський роках обіймав посаду директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (до 1944 р. – Інститут народної творчості і мистецтв АН УРСР), активно займався науковою та перекладацькою діяльністю.

Помер Максим Тадейович 24 липня 1964 р. у Києві. Відтак очолюваний ним інститут одержав його ім’я. Будинок поета в Голосієво, де він провів 13 останніх років свого життя, став своєрідним клубом для зустрічей та спілкування українських митців. Тут бували І. Козловський, Л. Ревуцький, П. Козицький, Г. і П. Майбороди, М. Стельмах, А. Малишко, В. Сосюра, Остап Вишня (П. Губенко) та ін. Нині у будинку поета створено його літературно-меморіальний музей.

У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд Максима Тадейовича Рильського (Ф. 46).  Документи, які входять до його складу, були придбані Архівом-музеєм у Є. Я. Бантиш та дружини особистого секретаря М. Т. Рильського – Г. З. Шеллер у 1969 та 1970 рр.

Основу документального комплексу особового фонду М.Т.Рильського становлять чорнові рукописи його поетичних творів,  перекладів поезій з різних мов, статей, доповідей та публічних виступів.

Крім того, цінні архівні документи, які висвітлюють діяльність поета, відклалися у фондах інших українських митців: А. С. Малишка,  М. К. Зерова , М. С. Шеремета, В. Г. Заболотного, Л. М. Ревуцького, П. Г. Тичини, Дмитра Косарика (Д. М. Коваленка), П. М. Усенка, О. М. Ватулі, Я. Д. Качура, І. І. Гончаренка, О. П. Рябова, П. І. Майбороди, В. С. Швеця, О. В. Килимника,І. К. Кульської, К. Ф. Данькевича, Д. М. Мусієнка та ін.

Важлива група документів, які стосуються творчої діяльності митця, зосереджена також у фондах видавництва «Письменник» Спілки Письменників України і СПУ.

 

Джерело: ЦДАМЛМ України

 

Архівне фото з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України – М.Т.Рильський, 1950 рік.