В останні дні літа у Національному музеї літератури відбудуться заходи:

літературно-мистецька виставка «В профіль і анфас» приурочена до 28-ї річниці Незалежності України. Вона представляє в образах пластичного мистецтва найвірніших синів українського народу, що творили Слово на нашій благодатній землі впродовж ХІ-ХХІ століть. Це вони, українські письменники, стояли на сторожі українського космосу: духовності, менталітету, території. І не дали численним загарбникам асимілювати наш народ. Через те особливе патріотичне піднесення переживає кожен, хто загляне в обличчя наших митців на полотнах видатних художників – Івана Їжакевича, Фотія Красицького, Алли Горської, Віктора Зарецького, Володимира Євтушевського, Рауля  Багаутдінова, Ольги Петрової, Любомира Медведя, Павла Громницького, Володимира Слєпченка тощо. Цікаву інтерпретацію внутрішнього світу митців подали скульптори Міртала Пилипенко, Галина Кальченко, Василь Завгородній. Володимир Луцак в скульптурних портретах Сергія Пилипенка, Лесі Українки, Пантелеймона Куліша, Олега Ольжича. Представлені на виставці картини, графіка й скульптура зберігаються у фондах музею. Деякі з них представлені вперше. Це лише невелика дещиця з портретної галереї письменників НМЛУ;

літературно-мистецька виставка «Сад житейський» Валерія Шевчука» присвячена 80-й річниці від дня народження письменника, історика, перекладача, культуролога, автора біля двохсот книг, більше 500 наукових розвідок. Валерій Олександрович Шевчук – лауреат Шевченківської премії (1988) та премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів (1991) за роман «Три листки за вікном», Міжнародного фонду «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля» (2001), Всеукраїнської премії в галузі гуманітарних наук, культури і мистецтва, спорту «Визнання» (2001), літературних премій ім. Є.Маланюка, М.Коцюбинського, А.Кримського, О.Копиленка, Олени Пчілки, І.Огієнка, Пантелеймона Куліша (2017), журналів «Київська старовина», «Україна», «Дніпро», «Березіль», заслуженого для польської культури (за переклади творів Я.Івашкевича, К.Галчинського). Виставка має розділи, які відображають напрямки багатогранної творчої діяльності Валерія Шевчука: В.Шевчук – письменник-шістдесятник; культурологічна діяльність (інтерв’ю, лекції, видавнича діяльність, упорядкування та видання творів українських еміграційних письменників, науковців тощо); «На березі часу…» (художня документалістика В.Шевчука); В.Шевчук для дітей та молоді; театр В.Шевчука; творчість В.Шевчука в світовому контексті. Виставку створено на основі матеріалів із фондів музею, приватних книгозбірень. Візуальний ряд представлений графічними роботами художниці Наталії Михайличенко, ілюстраторки тридцяти книг письменника. Розділ виставки «Театр В.Шевчука» вибудуваний при сприянні Київського академічного драматичного театру на Подолі (режисер В.Малахов), який надав театральний реквізит та сценічні костюми вистави «Вертеп» (за п’єсою В.Шевчука);

літературно-мистецька виставка присвячена 250-літтю від дня народження Івана Котляревського. Сформована на основі трьох колекцій. Вперше у Національному музеї літератури України виставлена практично повна колекція художніх робіт Анатолія Базилевича – ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського. Також відвідувачі можуть ознайомитися з фрагментарною колекцією одягу народно-прикладного мистецтва Полтавщини кінця ХІХ-початку ХХ століть, який вводить у світ барвистого, повнокровного національного буття народу, без якого здається не з’явилась би на світ ця безсмертна поема. Представлені також унікальні видання творів І.Котляревського з фондів Національного музею літератури України. Відвідувачі побачать перше видання «Енеїди» І.Котляревського, що відкрило цілу епоху у свідомості самих українців і заполонило його на віки притягальним магнетизмом. Поряд третє прижиттєве та повне, посмертне видання поеми письменника. Музей володіє досить повною добіркою видань «Енеїди». Основні з них представлені на виставці, починаючи з 1872 року. «Енеїда» поширюється не лише на теренах тодішньої Російської імперії, а й на Західній Україні, насамперед у Львові. Великою епохальною подією для самоствердження нації, стало відкриття пам’ятника письменника у Полтаві 1903 року, куди з’їхалася українська інтелігенція із двох частин поневоленої України. Запрошення та програма цього свята на виставці. А також можна побачити унікальне видання книги, у якій вмістили свої творчі доробки тогочасні письменники Східної та Західної України – «На вічну пам’ять Котляревському» (Київ, 1903). Окремий композиційний комплекс присвячений ще двом талановитим творам Великого Полтавця – це «Наталка Полтавка» та «Москаль чарівник». Перший з них набув величезної популярності та став улюбленицею завдяки талановитій грі знаменитої примадонни театральної сцени Марії Заньковецької та наступних поколінь українських актрис: Наталії Ужвій, Наталії Сумської та інших.

 

Прес-служба Національного музею літератури