Експерт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, театрознавець, журналіст газети «Дзеркало тижня» Олег Вергеліс повідомив на своїй сторінці у Facebook, що народний артист України, актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії Микола Рушковський помер на 94-му році життя. Про причини смерті не повідомляється.

«Рушковський був у лікарні, мріяв вийти на сцену і знову зіграти роль Фірса. Світла йому пам’ять…», ‑ додав Олег Вергеліс у своєму записі.

Микола Рушковський народився у Москві 1925 року. 1952 року закінчив акторський факультет Школи-студії МХАТ і був прийнятий до складу трупи Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки у Києві. У біографічній довідці, опублікованій на сайті цього театру, зазначається, що Рушковський понад десять років очолював Київське відділення Національної спілки театральних діячів України. Працював у Національній філармонії України, київських театрах «Браво» і «Сузір’я». Викладав акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого, з 1976 року – професор. Микола Рушковський – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка з 1983 року (за створення образу сучасника у виставах «Межа спокою», «Кафедра», «Тема з варіаціями» у Київському російському драматичному театрі ім.Лесі Українки), премії «Київська пектораль». Був нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеню (2015 р.), Вітчизняної війни ІІ ступеню (1985 р.), «Знак Пошани» (1960 р.), а також 12 медалями.

Відомий за ролями у виставах «Вишневий сад» (2010 р.), «Заповіт цнотливого бабія» (2006), «Ревнощі» (1995 р.), «Отелло» (1978 р.), «Ромео і Джульєтта» (1954 р.), а також у кіно – «Осінні квіти» (2009 р.), «Обережно! Червона ртуть!» (1995 р.), «Народжені бурею» (1957 р.) й інші.

 

Члени Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, працівники Секретаріату Комітету висловлюють співчуття рідним і близьким Миколи Рушковського. Пам’ять про нього назавжди лишиться у наших серцях. Нехай земля буде Йому лебединим пухом, а душі ‑ вічний спокій і Царство Небесне!