У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрили виставку «Таїна любові» до 90-ліття від дня народження Миколи Стороженка ‑ дійсного члена Національної академії мистецтв України, народного художника, професора, лауреата Шевченківської премії, учасника всеукраїнських і міжнародних виставок.

 

Микола Стороженко працював у галузі станкового, монументального і сакрального живопису, книжкової графіки. Віртуозно володів різними мистецькими техніками та засобами образотворення.

Найвідоміші роботи: монументальне панно «Осяяні світлом» (1978-1989 роки, Інститут фізики НАНУ); композиції «Т.Шевченко і Світ» (1988 р.) та «Світло волі» (1989 р., Національний музей Тараса Шевченка); мозаїка «Україна Скіфська ‑ Еллада степова» (1987-1992 роки, пансіонат «Лілея» у смт Лазурне Херсонської області), мозаїки «Києво-Могилянська академія», «Старопігійське львівське братство» (1972 р.), сакральні композиції, виконані з використанням оригінальної техніки на основі холодної енкаустики у церкві Миколи Притиска, що на Подолі в Києві («Купол Пресвятої Трійці», «Св. Миколай Мирлікійський», «Св. Рівноапостольна княгиня Ольга», 1997-2000 роки), ілюстрації до видань «Болгарські народні казки» (1972-1977 роки), «Українські народні казки» (1982-1985 роки), до творів Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Івана Франка, Лесі Українки та ін.

2004 року Микола Стороженко завершив багаторічну працю над ілюстраціями, доповненими літературними есе-роздумами та передмовою до «Кобзаря» Тараса Шевченка (а це 42 твори, виконані протягом 18 років). А 2014-го до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка видана унікальна книжка «Микола Стороженко «Мій Шевченко».

Митець ‑ засновник і керівник Майстерні живопису і храмової культури при Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури України (з 1994 року). Створив масштабне полотно «Передчуття Голгофи» (2000-2013 роки). Протягом трьох останніх років життя працював над кольоровим картоном для втілення образу Т.Шевченка «Наш Пелікан».

Працюючи впродовж 40 років у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), професор Микола Стороженко виховав багатьох видатних митців.

«Школа Миколи Стороженка унікальна тим, що досвід, здобутий під керівництвом такого Художника, ставатиме у пригоді протягом всього життя. Бо головне ‑ це вміння згуртуватися в єдину сильну творчу команду однодумців задля поставленої мети в мистецтві. Так у живому організмі Майстерні відбувається становлення школи, де утворюється ланцюг поколінь, так звана «естафета» від Вчителя до учня у ставленні один до одного і до образотворчого  мистецтва»,‑ пише учень Миколи Стороженка, куратор виставки «Таїна любові»Роман Петрук.

Аби згадати про митця, в Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе зібралися його рідні та друзі, шанувальники творчості, студенти мистецьких вишів столиці.

«Микола Стороженко абсолютно не вписувався в ту систему, коли всіх наших талановитих і не талановитих художників намагалися тягти в соцреалізм. Микола Андрійович зумів себе зберегти. Він ішов за покликанням, можливо, не усвідомлюючи, звідкивоно йде. А йшло воно з верхів, з неба, від Бога.

Він у всіх своїх творіннях втілював середньовічний символізм. Навіть в ілюстраціях до українських і болгарських казок. А подивіться на його мозаїки. Зображені на них обличчя багато про що говорять. Кожен з цих творівпрочитується в кількох вимірах.

Те, що Микола Стороженко зробив у сакральному мистецтві, назавжди залишиться дороговказом. У Національній художній академії сьогодні є кілька майстрів, які можуть працювати в його стилі, що склався з різних стилів, які беруть свій початок в козацьку добу (ХVІ-ХVШ ст.)», ‑ зазначив доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик.

«Стороженко зробив великий внесок у розуміння Тараса Шевченка. Він зумів потрактувати Кобзаря так, як цього не робили в усі попередні періоди.

Одна з перших книжок, яку я прочитав у дитинстві, були «Гуси-лебеді» Михайла Стельмаха з ілюстраціями Миколи Стороженка. По цій книжці вчився читати. Дякуючи Стельмаху і Стороженку, я проник у світ духовного українського села, хоча й понівеченого, але не сплюндрованого. А мої діти вчилися читати вже за книжкою «Канадський вовк», ілюстрації до якої теж створив Микола Стороженко», ‑розповів директор Канівського музею Т.Шевченка Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий.

«Вражає його портрет матері. Яка це геніальна школа, не змалювати, а передати геніальний образ. Багато учнів Миколи Стороженка стали відомими художниками, і сьогодні студенти йдуть до його майстерні, аби доторкнутися до творчості митця», ‑наголосила народна художниця України Віра Баринова-Кулеба.

Поет Станіслав Чернілевський розповів про останні півтора року життя Миколи Стороженка, це був період його творчої дружби з художником. Прочитав поезії, присвячені роботі «Передчуття Голгофи». Вдова Раїса Стороженко згадала, як Микола Андрійович створював роботи, зокрема мозаїки «Києво-Могилянська академія»та «Ставропігійське львівське братство», про ті ідеологічні перепони, які доводилося долати. Розповіла, якою скромною людиною був Микола Стороженко.

Одне з центральних місць в експозиції посідають відбитки мозаїк митця. Для багатьох стали відкриттями серії «Знаки на каменях»(1980-2005роки) та «Образи». З особливою любов'ю виконані «Портрет дружини»(1994р.) та триптих –«Різдво», «Земний і хрест», «Вознесіння»(1994-і 1995рік). Інтерес гостей привертають також ілюстрації до книжки «Болгарські народні казки», що побачила світ 1979 року у видавництві «Веселка». Більш ранню творчість митця представляють «Карпатські мотиви», створені у 1960-ті роки.

 

Автор: Едуард Овчаренко

Джерело: «Слово Просвіти»,

вересень-жовтень 2018 року