Пішов з життя один з найстаріших українських прозаїків, відомий публіцист Олександр Сизоненко. Йому було 94 роки.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат Тарас Кремінь.

 

Сизоненко народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області. Він також був кінематографістом, учасником Другої світової війни, лауреатом Шевченківської премії.

 

Сизоненко ‑ автор рідного миколаївцям неологізму «корабели», був директором фільму «Тіні забутих предків». Шевченківську премію 1984 року одержав разом з двома іншими миколаївцями: Леонідом Вишеславським і Миколою Вінграновським. Жив на дачі під Києвом, його сусідами були класики української літератури Павло Загребельний і Борис Олійник.

 

Письменник був нагороджений: орденом Вітчизняної війни першого ступеня; орденом Трудового Червоного Прапора; медаллю «За відвагу»; медаллю «За взяття Берліна»; званням «Почесний громадянин Миколаєва» (2003); Шевченківською премією (1984) за роман-трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета»; премією імені І.С. Нечуй-Левицького; літературною премією імені Юрія Яновського.

 

Члени Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, працівники Секретаріату Комітету висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким Олександра Олександровича Сизоненка. Пам’ять про нього назважди збережеться у наших серцях.

Нехай земля Йому буде пухом, вічний спокій, хай Господь прийме Його душу!