Поет Василь Стус мав усі шанси отримати Нобелівську премію. Тому Москва його вбила.

Про це розповів історик, радянський політв'язень 82-річний Валентин Мороз в інтерв'ю журналу «Країна».

«Москві то було невигідно: українець ‑ нобелівський лауреат. Його з тріумфом випустили б на Захід. Був би ще один антимосковський удар. Тому зробили так, що невідомо від чого вмер. Його вбив його талант», ‑ вважає Валентин Мороз.

Каже, бачився із поетом, хоч і не часто.

«Василя зустрів, коли 1969 року вперше вийшов із тюрми, їхав через Київ. Ми були в добрих стосунках. Протягом наступних дев'яти місяців, що пробув на волі, ще зустрічалися. Коли я вже був у Торонті, Стуса вдруге ув'язнили у травні 1980-го. А тоді – вбили».

Валентин Якович був знайомий і з іншими представниками українського опору. Левка Лук'яненка називає одним із тих, хто його створив.

«У таборі почув від нього фразу: «Якби я був навіть єдиний українець на світі, я би все одно боровся за Україну». Я подумав: «Ого! Це – людина». І він такий був насправді», ‑каже Валентин Мороз.

Повну версію інтерв'ю з Валентином Морозом можна прочитати в журналі «Країна» за 26 липня.

 

Довідково

Валентин Мороз був засуджений за антирадянську агітацію та пропаганду. По тюрмах і таборах відсидів 13 років. 1979-го влада обміняла його та ще чотирьох дисидентів на двох радянських агентів КДБ. Оселився в США, згодом ‑ у Канаді. Викладав у Гарвардському університеті, видавав журнал «Анабазис», вів радіопрограму в Торонто. Повернувся до України в квітні 1990-го. Живе у Львові.

 

Автор: Павло ВОЛЬВАЧ

Джерело: gazeta.ua.