Уранці четвертого травня Шведська Академія виступила з офіційною заявою, що у 2018 році Нобелівську премію з літератури вручати не будуть. Ймовірно її вручення перенесуть на  у 2019 рік. Цьому рішенню передувало багато перипетій пов’язаних з гучним скандалом, який почався ще восени минулого року, коли на хвилях флешмобу #metoo одному з чоловіків, наближених до Шведської Академії, висунули звинувачення в сексуальних домаганнях. Таким чином увосьме за весь 117-річний час вручення Нобелівської премії з літератури нинішнього року премію вручати не будуть. До того, премію не вручали 1914, 1918, 1935, та 1940-1943 рр.

 

Багато з тих, хто критикував Академію, очікували, що саме перенесення нагородження нобелівкою буде єдино правильним рішенням в цій критичній ситуації, хоча до останнього моменту усі члени Шведської Академії, які висловлювалися в ЗМІ, заявляли, що в самій Академії усі одностайно погоджуються, що скандал не є приводом до призупинення нагородження премією і що вони впевнені, що премію за поточний рік буде вручено саме у 2018 році. Та тиск з боку громадськості переміг впертість членів Академії.

Після того, як Академію залишила Сара Даніус, яка обіймала посаду «постійної секретарки», академічні кола Швеції виявили неабияку одностайність і згуртованість. Одразу ж після заяви Даніус про її звільнення в суспільстві почалася масова акція з її підтримки. Спочатку в соціальних мережах розпочався флеш-моб #knytblus, в якому жінки і чоловіки робили селфі в блузці з бантом – характерним для Сари Даніус вбранням. Цей флеш-моб підхопили політики, науковці, літературні критики, письменники… здавалося, що весь шведський сектор Фейсбука та Інстаграма передягнувся в ці блузки. Через кілька днів біля Музею Нобеля в Стокгольмі зібралися сотні людей в таких блузках. Таким чином флешмоб з віртуальної сфери перенісся у цілком реальну.

 

У більшості вишів Швеції криза в Шведській Академії сприймається досить персонально. Науковці вважають дії Шведської Академії несправедливими і такими, що б’ють по репутації усього наукового світу країни. Саме тому академічний світ швидко мобілізувався і виступив з вимогами реформувати Академію. Дев’ятсот науковців з усіх шведських вузів підписали лист, в якому висловили недовіру Шведській Академії і виклали вимоги негайних дій з її реформування. В пресі постійно писали про негативну реакцію щодо кризи в Шведській Академії з боку інших країн. В міжнародній спільноті Шведська Академія асоціюється в першу чергу з врученням премії Нобеля в галузі літератури, тож скандал в Академії кидає тінь на Нобелівський Комітет і на престиж премії з літератури.

 

Мабуть, останньою краплею, за якою таки почалися зміни, стало те, що 27 квітня Академію залишила ще одна членькиня – письменниця Сара Стрідзберґ. Таким чином в Академії фактично лишилося 10 членів, а в такій кількості вони не можуть приймати чинні рішення. Ситуація виявилася складною. Правила, які регулюють діяльність Академії і складалися ще у 18 сторіччі, не передбачають такої ситуації, коли члени самі покидають академію. За правилами, усі вісімнадцять членів Академії вибираються пожиттєво, процедури їх звільнення нема, тому навіть ті члени, які залишили Академію фактично, формально не можуть бути заміненими іншими особами. Щоб змінити цю ситуацію потрібні були рішучі кроки зі зміни самих правил функціонування Академії.

 

Другого травня Король Швеції Карл Густав ХVI підписав рекомендації, за якими пропонував унести зміни до правил діяльності Академії – позбавляти посади тих осіб, які не брали участі в діяльності Академії протягом двох років. Ця пропозиція, якщо вона буде внесена у перелік нових правил, фактично дозволятиме обирати нових членів Академії. Як показує нинішня ситуація, зміни в Академії таки будуть проводитися. Саме час і сили, необхідні для змін, зазначаються як основні причини того, що Нобелівську премію з літератури за 2018 рік перенесуть на 2019. Наразі очікується, що буде створена спеціальна комісія, яка буде регулювати проведення реформ в Академії. Деталі щодо  роботи такої комісії поки не відомі. Деякі критики висловлюють побоювання, що за відсутності необхідних реформ, криза може тривати довго, так що не виключають, що і наступного року доля Нобелівської премії з літератури може бути під загрозою.

 

Автор: Юлія Юрчук, історик, перекладач; працює в університеті Сьодерторн (м.Стокгольм)

Джерело: Літакцент