25 років на сцені – 25 років «піккардійській» музиці! Вокальна формація «Піккардійська терція» відзначила чверть столітню річницю учора, 30 вересня, на сцені київського Палацу «Україна».

У великому сольному концерті Володимир Якимець, Ярослав Нудик, Богдан Богач, Роман Турянин, Андрій Капраль та Андрій Шавала(всі – лауреати Шевченківської премії! – ред.)розповіли свою історію. І це була не історія «Терції» – історія української музики, на якій піккардійці виростали і яка вплинула на них як на музикантів. То ж фактично відбувся вечір, присвячений улюбленій музиці чоловічого секстету. У програмі ювілейного концерту звучали пісні Володимира Івасюка, Миколи Мозгового, Богдана Весоловського, Ігоря Білозора, Віктора Морозова, Олександра Шевченка, Андрія Панчишина, Андрія Кузьменка («Скрябіна»), Сергія Кузьмінського («Брати Гадюкіни») та інших авторів, які залишили неповторний слід в історії української музики. 

«Пiккардiйська терція»  –  справді унікальне явище на українській сцені, бо львівські музиканти спромоглися поєднати  несумісні, здавалося би, на наш час речі:  академічну школу, естраду як основне місце виступу, високу виконавську майстерність, гумор, солідність, прекрасні вокальні дані, широкий і вміло добраний україномовний (на 95 відсотків!) репертуар, артистизм і … добру репутацію. 

На гастрольній мапі гурту – Польща, Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Сінгапур, Бельгія, США, Канада, Швейцарія. Від 1992-го, року свого заснування, «Терція» випустила чотирнадцять різножанрових альбомів та збірок. А до свого 25-річчя «піккардійці» підготували п’ятнадцятий, студійний альбом під назвою «Лети…».

Важливо, що публіка (причому всіх вікових категорій і соціальних прошарків) упродовж 25 років залюбки сприймає все, що пропонує їм «Терція» – від народних пісень до класичних творів, від авторських пісень до світових музичних стандартів, – і щиро віддячує піккардійцям  аншлагами, бурхливими оплесками та викликами на біс. Вони співають – і ніби бавляться, причаровуючи зали легкістю та вишуканістю виконання і завжди гарним настроєм, а за цими ознаками справжньої досконалості – роки напруженої, виснажливої праці і повага до аудиторії.

 

За інформацією газети «День»