В кінці минулого місяця в мальовничому Седневі, що неподалік Чернігова, відкрили пам’ятник видатному художникові Миколі Глущенку.

 

На відкритті зібралися навіть не десятки, а сотні найвідоміших митців України з усіх областей.

Як зазначив під час зворушливого відкриття пам’ятника радник Президента України Віталій Богуцький, «голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик разом зі своїми учнями, здається, більше за всіх сприяють розквіту Седнева, адже перетворюють його мистецьку базу з Будинком творчості художників в унікальний об’єкт, щороку відкриваючи тут все нові й нові пам’ятники».

Справді – пам’ятник Глущенку (автор ‑ молодий скульптор Дмитро Кропива) ‑ це вже десятий монумент, відкритий за останні роки в Седневі Володимиром Чепеликом та його учнями.

Після того, як відкрився присутнім увічнений образ Глущенка, президент НАМУ Андрій Чебикін, інші дослідники й шанувальники творчості митця, зокрема й заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко, розповідали про маловідомі епізоди життя Миколи Глущенка й про щасливі миті спілкування з ним. Зокрема, згадували й епізод, коли за день до відкриття виставки Глущенка у Києві ту саму виставку (всі картини)... вкрали. Художник не просто стійко пережив це, а й за добу підготував низку інших чудових полотен, і виставка вчасно відкрилася.

Нагадаємо, що Микола Глущенко мав звання народного художника СРСР, був лауреатом Державної премії Української РСР ім.Т.Г.Шевченка. Перед Другою світовою війною митець півтора десятка років прожив у Берліні та Парижі, уміло поєднуючи амплуа художника й розвідника. Був знайомий з Пабло Пікассо, Анрі Матіссом, іншими знаковими особистостями тогочасної Європи, а Володимир Винниченко навчався у нього мистецтва живопису.

Андрій Чебикін також нагадав, що незабаром видатним митцям ‑ Тетяні Яблонській, яка теж любила Седнів і працювала тут, скульптору Бородаю, як і самій художній академії виповниться сто років, і «сьогоднішнє відкриття пам’ятника роботи молодого скульптора, нашого студента, свідчить проте, що підростає достойна зміна великим попередникам».

У Седневі Микола Глущенко написав не одну картину, а остання з них ‑ «Польові квіти», яку було створено, коли митцеві виповнилося вже 75 і він тяжко хворів. Про це згадується у вірші однієї з чернігівських поетес, що прозвучав на відкритті: «Дивлюсь на полотно і бачу квіти — // вони заполонили геть усе. // У ці хвилини хочеться творити, // картина стільки щедрості несе…».

Герой України, керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського Мирослав Вантух, представники обласної та районної влади теж щиро вітали гостей. Після відкриття присутні змогли оглянути десятки робіт юних творців ‑ вихованців художніх шкіл і студій Чернігівщини, у тому числі й седнівської. А найкращі роботи було відзначено грамотами, які вручали найвідоміші митці України разом з представниками влади.

Головний редактор «ЛУ», поет Станіслав Бондаренко відзначив, що газета постійно приділяє на шпальтах увагу образотворчому мистецтву, а НСХУ письменники вважають своїм надійним творчим побратимом. Тож висловив надію на подальше поглиблення співпраці між найбільшими творчими спілками. А ще він додав напівжартома, що «присутній тут блискучий художник Василь Перевальський, можливо, ще й тому став академіком, що регулярно передплачує й читає «Літературну Україну»»...

 

Богдан Стасенко,

джерело: г-та «Літературна Україна»,

№22, 01.06.2017 р.