Офіційний веб-сайт

Як розуміє цікавість і самоіронію музичний критик Ігор Панасов

2019-й став роком найбільшого стрибка в номінаціях музичної премії YUNA, – каже її директор з розвитку Ігор Панасов, 44 роки. – Одне із завдань, яке з 2011-го вирішує YUNA, щоб більше гідних відчули себе визнаними.

 

Досі не було номінації “Найкраща пісня для фільму”.

 

– Українського кіно побільшало. Співпраці режисерів з авторами пісень – також. Композиторів оцінюють на кінопремії “Золота дзиґа”. Хоча рано говорити, що українці навчилися писати пісні для кіно, як у Голлівуді. Коли мелодія не сприймається без кадрів. Скажімо, вмикаєш Shape Of My Heart Стінґа, а в тебе “Леон-кілер” Люка Бессона в голові, або “Титанік” Джеймса Кемерона від My Heart Will Go On Селін Діон.

 

Моє перше місце у цій номінації – у Христини Соловій. Її вакарчуківське “Холодно” найбільш емоційно поєднується з картинкою зі стрічки “Крути 1918”.

Строкатою є ще одна нова номінація – “Інший формат”.

 

– Це відзнака для артистів, яких мало крутять на радіо й телебаченні. Та вони заслуговують на увагу. Кожен із них торік помітно просунувся.

 

“вагоновожатые” видали альбом. Це новий етап у творчості Антона Слєпакова. До платівки “Референс” українською не співав.

 

Металісти з Луцька MOTANKA кілька років у Німеччині грали на вулицях. Набиралися досвіду, продавали диски перехожим. Повернулися додому, вдосконалили проєкт, надали йому нових смислів. Виклали відео своїх виступів і – бах! – австрійський лейбл Napalm Records підписує з MOTANKA контракт.

 

Рок-гурт Sinoptik із Донецька чотири роки тому виграв Global Battle Of The Bands (всесвітній музичний чемпіонат нештампованої музики. – Країна). 2019-го запам’ятався мініальбомом Donbass.

 

На концерті-презентації зіграли чотири-п’ять пісень. На велике шоу грошей у гурту нема. Але те, що роблять, видається гідним. Фронтмен Дмитро Афанасьєв-Гладких два роки працював в Англії гітаристом. Занурювався в індустрію звукозапису. Це відчувається, коли на сцені крутить синквестер, змішуючи гітарний звук з електронним.

 

Співачка ЛУНА зробила повноцінне шоу. Два роки тому не уявляла, що їй робити як вокалістці. Зараз випустила альбом на якісно іншому рівні. Особистісне зростання Христини Герасимової пов’язане з виходом з-під впливу продюсера і чоловіка Юрія Бардаша.

 

Не уявляю, як встигають Dakh Daughters. І в Європі виступають, і саундтрек до “Гуцулки Ксені” записали, й у фільмі знялися. Альбом випустили, й у проєкти Влада Троїцького залучені. Це високий рівень.

 

Згадали Юрія Бардаша. Його проєкти – Youra і “Коррупция” – номінанти як “Відкриття року”.

 

– Це два прояви його творчої енергії. Бардаш починав як танцівник. На брейкдансі заробив перші капітали, репутацію. Потім пішов у тінь – продюсував артистів. Досяг успіху насамперед із проєктом Quest Pistols. Шукав, мацав – у чому може себе проявити як артист. Перша спроба була у “Грибах”. Закрив проєкт, бо відчув, що хайп і прикол закінчилися, більше сказати нема чого.

 

Улітку зізнався: кайфує від того, що робить у YOURA. У проєкт залучені барабанщик Стас Іващенко з “вагоновожатых” і басист Ігор Гержина з “Димної суміші”. Грають музику, що пов’язує індустріальне суспільство України з постіндустріальним. Бардаш родом з Алчевська на Луганщині, тепер окупованого. Передає світогляд цих людей, їхню спробу підняти голову з-під пресу щоденного тягаря обов’язків.

 

“Коррупция” – проєкт зі співаком Михайлом Крупіним, створений для заробляння грошей. Він пише для людей із трьома підборіддями, які накрали грошей і слухатимуть пісеньки про жуліків і прокурорських. Іронії над цими персонажами я не відчув.

 

Найпопулярнішим виконавцем в Україні 2019 року, за статистикою Google, став Артур Пірожков (сценічний псевдонім учасника російського Comedy Club шоумена Олександра Ревви. – Країна).

 

– Про це не варто горювати. Якщо хтось захоче сказати, що Україна не змінюється, бо перші місця в YouTube посідає російський артист, то треба нагадати: 6 грудня “ДахаБраха” в Києві зібрала шість тисяч глядачів. Ще три роки тому цей гурт можна було побачити максимум у тисячному залі. Джамала теж зібрала Палац спорту, але було помітно, що публіка не розуміла її репертуару. А на “ДахаБраха” зала чітко знала, що відбуватиметься на сцені.

 

Паралельно з попсовими примітивними трендами, що захоплюють увагу публіки, визрівають артисти, які виросли на іншому ґрунті і затребувані в Україні не менше за Артура Пірожкова.

 

Найбільше переглядів серед україномовних кліпів зібрав “Дим” дуету “Время и Стекло”, якщо вірити Google. Після успіху KAZKA вирішили заспівати державною?

 

– У “Время и Стекло” за чотири роки напрацьована така маркетингова система стосунків з YouTube, що, якби група колупалася в носі, все одно зібрала б мільйони переглядів. Усе налаштоване, правильно працює, вкладають чималі бюджети.

 

Але ж хочеться і про музику поговорити.

 

– Це вдалий експеримент. Спробували зробити дискохіт українською, наче з кінця 1990-х, тільки із сучасним звуком. Вийшло органічно, враховуючи дефіцит досвіду в піснях українською.

 

Крім них, у номінації “Найкраща пісня” є The Hardkiss із “Жива”. Для англомовного гурту свого часу це теж був експеримент – заспівати рідною.

 

У Насті Каменських “Обіцяю” – друга пісня українською. Попередня “Тримай” добре пішла.

 

Авторка хіта “Охрана, отмєна” Jerry Heil теж експериментує.

 

– Малоймовірно, що виграє “найкращу виконавицю”, скоріше – “відкриття”. Для Яни Шемаєвої це не експеримент, а ще одна з іпостасей особистості.

 

Має багаторічний досвід відеоблогерки. Налагодила випуск ненудних каверів. Знайшла свою мову з аудиторією. У сучасному світі не можеш стати цікавим, якщо в тебе немає самоіронії. Не триматимеш довго уваги без прикольної “сумасшедшинки”, що примушує людей усміхатися, ділитися цим. Її пісні написані з жіночої позиції. В них є сатира, в першу чергу – на чоловічу тупість.

 

2017-го в мініальбомі проявила ліричну сторону. На платівці “Я, Яна” зуміла подати через музику іронічну частину здібностей.

 

Тобто її пісні можуть слугувати чоловічій частині слухачів як шпаргалка на майбутнє?

 

– Так. У “Вільній касі” хлопець пояснює, що дівчині їсти, а чого – ні. А вона хоче, щоб її любили різною – “і дрищем, і жиробасом”. Чоловіки в її піснях виявляються або обмеженими, або сексистами. Це такі акуратні, грамотні феміністичні уколи.

 

Автор: Іван Столярчук

Джерело: Країна

Довідково

Ігор Панасов з грудня 2019 року входить до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.