Офіційний веб-сайт

Вистава «Політ над гніздом зозулі» Херсонського обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Куліша

Автор(-и): Сергій Павлюк / Розділ:

Вистава «Політ над гніздом зозулі» Херсонського обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Куліша; режисер-постановник С.Павлюк; рік оприлюднення: 2018.

 

Вистава «Політ над гніздом зозулі» у постановці Сергія Павлюка

 

Павлюк Сергій Миколайович ‑ головний режисер Херсонського обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Куліша, плідно співпрацював з Полтавським театром ім.М.В. Гоголя з 2015 року. У результаті цієї спільної творчої роботи, в репертуарі театру з'явилися вистави, що зіграли важливу роль у творчому вдосконаленні гоголівців, дозволили полтавській публіці познайомитися з новою театральною стилістикою.

Творча кар'єра Сергія Миколайовича у театрі триває понад десять років, протягом яких режисер створив більше дев'яноста сценічних втілень як класичних, так і сучасних п'єс. Павлюк С.М. мав досвід співпраці з різними театральними колективами не лише в Україні (Київ, Полтава, Черкаси, Рівне, Миколаїв, Херсон, Київ, Одеса, Коломия), а й за кордоном (Румунія, Білорусь, Грузія). Цей досвід допоміг йому створити у полтавському театрі різні за жанрами вистави «Остання любов Гетьмана», «Опера жебраків», «Майстер і Маргарита», «Страшна помста» та «Політ над гніздом зозулі», які яскраво відображають сучасні проблеми, є зразками високої театральної культури.

«Політ над гніздом зозулі» ‑ вистава про прагнення свободи, а чи зможуть отримати її герої, залежить тільки від них. Адже, здавалося б у звичайну «психушку» потрапляє звичайний псих, де лікуються звичайні психи і ведуть їх звичайні лікарі, починає вирувати життя. Та чи все так звичайно? Чому по своїй волі ці психи опинилися тут? Як змінить їхній звичний плин життя з появою новачка? Чи змиритися і пливти за течією, чи повернути її в іншу сторону?

Назва роману тлумачиться, виходячи з того, що один із синонімів до слова «зозуля» має значення «несповна розуму, схиблений», а «гніздо» ‑ то «дах, притулок». Автор роману взяв назву з дитячої лічилки, у виставі вона символічно звучить кілька разів у моменти напруження в холі подій. Стан божевілля у Кізі ‑ атрибут суспільства, яке морально калічить своїх насправді нормальних, здорових психічно громадян, перетворюючи їх на слухняних роботів, які мусять коритися диктаторській владі. Ці настрої та глибокі філософські думки автора виведено на новий емоційний стан режисером Сергієм Павлюком.

Уособленням влади у виставі стала старша медсестра Ретчед (заслужена артистка України Тетяна Любченко), яка охоче керує і пацієнтами, і головним лікарем, і всім персоналом психлікарні. Вона настільки захоплена своєю владою, що все інше ‑ звичні людські цінності, особисте життя для неї нічого не важить. Тож у її відділенні все під контролем. Але ‑ доки там не з'являється в'язень МакМерфі (заслужений артист України Олександр Любченко), якого сприймають за божевільного через його «ненормальний» характер і відправляють у психушку. Він сам сподівається уникнути в'язниці, заховавшись у психлікарні, де, як вважає, більше свободи, і значно комфортніше ведеться таким хвацьким хлопцям-задиракам, яким правила неписані. Та дуже швидко розуміє, як глибоко він помилився. Ще більше дивується з того, що на ці тортури й щоденні знущання чимало пацієнтів пішли добровільно. МакМерфі намагається змінній життя них нещасних. заляканих людей. Вони це відчули, їм подобається, що з'явився хтось, хто їх захищає, вони ховаються за його спиною, хоч самі бояться не тільки діяти, а часто й говорити.

Врешті після трагічних подій МакМерфі програє розпочату ним власну битву зі старшою медсестрою та її правилами: зброя, застосована проти нього, - електрошокова терапія, лоботомія ‑ не дає жодного вибору. Принаймні він спробував, наголошував, доки ще міг. Але насправді зробив більше до відкритої боротьби наважився Вождь ‑ Бромден, який і самого МакМерфі звільнив від участі бути «овочем» серед пригнічених пацієнтів, і сам зумів вирватися на свободу, проголошуючи, що «варто було воювати».

Вистава надзвичайно актуальна, близька своїм закликом до свободи та глибиною філософських роздумів Великому Кобзареві. Символічно, що свою виставу гоголівці присвятили братньому кримськотатарському народу, який знову сьогодні мусить виборювати свободу, опинившись у свого роду кізівському Комбінаті.

Вистава «Політ над гніздом зозулі» користується популярність у полтавського глядача, нещодавно викликала широкий розголос і відгуки у Львові, членами журі «Starytskiy theatre fest», що нещодавно проходив у Хмельницькому, нагороджена «Гран-Прі» фестивалю.

Режисер Сергій Павлюк ‑ глибокого філософського мислення, у виставах якого переважає образність, чітка логіка вибудови матеріалу, філігранна акторська взаємодія, вивів Полтавський театр ім.М.Гоголя на новий мистецький рівень, що у подальшому сприятиме розширенню творчих горизонтів як для колективу театру, так і всього театрального простору.

Своєю творчою діяльністю на теренах Полтавського краю Павлюк С.М. пропагує високі зразки драматургічного мистецтва, ідейну режисуру, що спонукає глядачів замислитися над вічними темами, популяризує театральне мистецтво серед різновікової аудиторії міста та області. Саме такою виставою стала «Політ над гніздом зозулі» у режисурі Сергія Павлюка, тому вважаємо його гідним претендентом на здобуття даної премії.

 

З подання Полтавського академічного обласного українського музичного драматичного театру ім.М.В.Гоголя

Лист-клопотання

 

Дирекція Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя звертається з проханням порушити клопотання про присудження Національної Премії України імені Тараса Шевченка, головному режисеру Херсонського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Куліша, режисеру-постановнику трагікомедії «Політ над гніздом зозулі» за романом Кена Кізі, що була втілена на сцені Полтавського театру ім.М.Гоголя, Сергію Миколайовичу Павлюку.

«Політ над гніздом зозулі» - це глибока сучасна вистава, про свободх особистості, прагнення людини змінити обставини, боротися проти суспільства, яке знищує кожного, хто проявляє непокору. Гоголівці присвятили цю постановку кримсько-татарському народу, який стільки років виборював право жити на історичній землі, але в рамках реалій сьогодення продовжує битву.

Вистава надзвичайно актуальна, близька своїм закликом до свободи та глибиною філософських роздумів Великому Кобзареві.

У центрі сюжету - протистояння однієї людини цілій системі, суспільству зі своїми законами і уявленням про життя. Можливо ця система зламає людину, яка стане Месією для інших, але вже інші продовжать торувати шлях до виходу, що він для них відкрив. І вже наступний кидатиме виклик проти несправедливості, боротиметься, як кожен свідомий громадянин, який вартий своєї країни.

Відео вистави, рецензії у пресі, представлення претендента на здобуття Премії додаються.

 

Директор Полтавського театру ім.В.В.Гоголя

О.М.Андрієнко

Коментарі