Офіційний веб-сайт

Вишеславський Леонід Миколайович

 

Вишеславський Леонід Миколайович

 

Російський поет, перекладач, літературознавець, критик.

Шевченківська премія 1984 за збірку поезій «Близкая звезда».

Народився: 5(18).III.1914, м.Миколаїв.

Помер: 26.ХІІ.2002.

Освіта: Закінчив 1938 Київський університет.

Науковий ступінь і звання: кандидат філологічних наук з 1947.

Кар’єра: редактор альманаха « Радянська Украина» (1948-49); головний редактор журналу «Радуга» (1963-65).

Твори: перша збірка «Здравствуй, солнце!» (1938), збірка «Чайка» (1946). Вірші повоєнного часу (збірки «Подвиг мечтателей», 1949; «Молодость мира» і «Песня с Днепра», 1951; «Дорогами правды», 1952; «Родство», 1955; «Простор», 1956; «Единство земли»", 1958; «Щедрость», 1960); книги «Звездные сонеты» (1962), «Садовник» (1968), «Лоно» (1972), «Грунт» (1973), «Сковородинский круг» (1980), «Снежная весна» (1981), «Близкая звезда» (1983) та ін. Книги «Рассказы офицера», 1947; «Піонерська таємниця», 1950; «Марусин букет», 1953 . Автор літературознавчих досліджень про творчість В. Маяковського, статей з питань сучасного літературного процесу, передмов до збірки молодих поетів, рецензій. Двотомник віршів «Основа» (1974) і збірки «Стихотворения» (1974) . Перекладав твори Т. Г. Шевченка (поеми «Мар’яна-черниця», «Царі», «Псалми Давидові»), М. Старицького (вірш «Дивлюсь на тебе і минуле...» та ін.), сонети І. Франка, Лесі Українки, вірші М. Рильського, М. Бажана, П. Тичини. В перекладі Леоніла Вишеславського окремими книжками вийшли твори В. Ткаченко («Благодарность земле». М., 1968), М. Гаска («Звенья жизни». М., 1971), О. Сороки («Первоцвет». М., 1972), В. Бровченка («Степная колыбель». М., 1974). Українською мовою окремі твори Леоніда Вишеславського переклали М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, В. Сосюра та ін.

Відзначення: Премія ім. П. Г. Тичини «Чуття єдиної родини» (1975).