Офіційний веб-сайт

Віра Агеєва «Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи»

Видавництво «Книга», м. Київ, 2012 р., 392 с.

ISBN 978-966-8314-66-7

 

Анотація

Авторка розглядає творчість Максима Рильського у широкому біографічному та історико-культурному контексті. Вперше із залученням тривалий час недоступних або замовчуваних архівних матеріалів і документів простежено історію шляхетського роду Рильських, зокрема історію боротьби «двох душ», польської й української, роль Тадея Рильського і всього середовища київської Старої Громади у формуванні найвизначнішого поета неокласичного кола. Розглянуто художню еволюцію від символізму десятих років до неокласицизму двадцятих-сорокових. Окрема сюжетна лінія цього дослідження ‑ особливості «безпеки життєдіяльності» у роки сталінського соцреалізму, складні й незрідка трагічні колізії співіснування з радянською системою, аналіз текстів з подвійним дном, текстів-шифрів, наявних у багатьох радянських письменників. Поетика Максима Рильського аналізується в контексті художньої практики київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова та Павла Филиповича. Акцентується особлива роль Максима Рильського у збереженні традицій українського модернізму в другій половині XX століття.

 

Зі вступу до науково-популярного видання «Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи»:

«Найвидатніший, мабуть, мурівський поет, у пізній творчості якого також виявилися неокласичні впливи й інтенції, Євген Маланюк, присвятив Максимові Рильському кілька статей і віршованих звернень. Попри ідейні незгоди, він якраз у середині сорокових пише статтю до п’ятдесятиріччя Рильського, віддаючи данину і його обдаруванню, і здобуткам київського неокласицизму. А в статті «Над могилою Максима Рильського» Маланюк здобувається на такі характеристики, як «архимайстер нашої поезії, великий сеніор нашої мистецької культури».