Офіційний веб-сайт

Цюпа Іван Антонович

 

Письменник, публіцист.

Шевченківська премія 1985 р. за художньо-документальну книгу «У серці дзвонять голоси» та публіцистичні виступи у пресі.

Народився 16 (29) жовтня 1911 р. у с. Бірки Зіньківського району Полтавської області.

Освіта: колишній Харківський комуністичний інститут журналістики (1935 р.)

Життєпис: працював у пресі (газети: «Соціалістична перебудова», «Колгоспник України» та «Радянський селянин», журнали: «Вітчизна», «Україна»), на видавничій роботі, в роки Другої світової війни ‑ на радіостанції ім.Т.Г.Шевченка.

Автор книг оповідань, нарисів і повістей: «Чотири вітри» (1946 р.), «Переяслав-Хмельницький» (1954 р.), «Україна» (1957 р.), «Три явори» (1958 р.), «На крилах весен», «Коні воронії» (1961 р.), «Грози і райдуги» (1961 р.), «Новели рідного краю» (1964 р.), «Україна ‑ рідний край» (1965 р.), «Грона червоного глоду» (1967 р.), «Слово про Леніна» (1970 р.), «Добротворець» (1971 р.), «Василь Сухомлинський» (1973 р.), «Миргородська криниця» (1977 р.); романів «Брати» (1950 р.), «Назустріч долі» (1956 р.), «Вічний вогонь» (І кн., 1960 р.; II кн., 1962 р.), «Грози і райдуги» (1961 р.), «Через терни до зірок» (1966 р.), «Краяни» (1971 р.), «Мужній вершник» (1974 р.), «Гомін Дніпровського косогору» (1977 р.), «Дзвони янтарного літа» (1981 р.), Вибрані твори в 2-х томах (1981 р.), «У серці дзвонять голоси» (1985 р.), «Під вітрами часу» (1986 р.), «В пазурах єжовщини» (1995 р.).

Письменник був нагороджений орденом Дружби народів, медалями.

Помер 19 березня 2004 р. у м. Києві.