Офіційний веб-сайт

Сизоненко Олександр Олександрович

 

Пи сьменник, прозаїк, публіцист, есеїст, кіносценарист.

Шевченківська премія 1984 року за роман-трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета».

Народився 20 в ересня 192 3 року у с.Нов оолександрівка Ба штанського району Мико лаївської області.

Освіта: Літературний факультет Миколаївськ ого педагогічного інституту (19 55 р.).

Життєпис: Учасник Другої  світової війни. Після війни працював на хлібопекарських підприємствах Миколаєва, на Чорн оморському суднобудівному заводі в Мико лаєві (судноскладальником, інженером-планувальником, контролером ВТК, у відділі пропаганди й агітації обкому партії, в редакції «Блокнот агітатора»). Друкуватися почав з 1949 року ‑ журнал « Вітчизна» надрукував оповідання «Весна», а в 1951 році вийшла перша збірка оповідань «Рідні вогні». 1962 року переїхав до Ки єва. Працював у сценарному відділі Київської кіностудії імені Ол ександра Довженка. Пізніше був на творчій роботі.

Автор 4-ох збірок оповідань («Рідні вогні» (1951 р.), «Рідні краї» (1955 р.), «Далекі гудки» (1957 р.), «В батьківському краю» (1959 р.); нарису «Де народжуються кораблі» (1959 р.); книжок 8-ми повістей («Для чого живеш на світі» (1961 р.), «Жду тебе на островах» (1963 р.), «На Веселому Роздолі» (1956 р.), «Зорі падають в серпні» (1957 р.), «Підняті обрії» (1971 р.), «Хліб з рідного поля» (1978 р.), «Сьомий пагорб» (1981 р.); 9-ти романів («Корабели» (1960 р.), «Білі хмари» (1965 р.), «Хто твій друг» (1972 р.). Автор сценаріїв фільмів «Білі хмари» (1968 р.), «Кайдашева сім’я»; редактор фільмів «Тіні забутих предків», «Новели Красного Дону» (1964 р.), «Загибель ескадри», «Та, що входить у море», «Криниця для спраглих» (1966 р.) та ін.

Помер: 12 веренсня 2018 року. Похований на Байковому цвинтарі.