Шишко Сергій Федорович

Живописець, майстер пейзажу та натюрморту, народний художник України.
Шевченківська премія 1982 року за серію картин «Київська сюїта».
Народився 25 червня 1911 року у м. Носівка, Чернігівської області.
Освіта: Київський художній інститут (1929-1933 рр., клас Ф.Кричевського), Інститут малярства, скульптури та архітектури Всеросійської Академії Мистецтв у Ленінграді (1943).
Творчість:Численні твори Шишка присвячені Києву («Київ ‑ любиме місто», 1944-70 рр.); цикли самаркандських і загорських етюдів (1942 р.), фронтових етюдів і етюдів зруйнованого Києва (1944 р.), цикл карпатських краєвидів (1947 р.), пейзажі шевченківських місць, кримські етюди (1956 р.), індустріальні пейзажі і полотна, присвячені колгоспному життю, краєвиди, експоновані на численних виставках як в Україні, так і за кордоном.
В мистецькому доробку Шишка є також портрети і натюрморти («Червоні маки»); альбом «Київські пейзажі С.Ф.Шишка» (К. 1971 р.).
Найвідоміші роботи ‑ серія «Київська сюїта», «Голосіївська осінь» (1967 р.), «Весна. Київські тополі» (1967 р.), «Листопад» (1975 р.), «Дніпро восени» (1979 р.), «Мирні поля» (1981 р.); портрети –«Наташа» (1988 р.), «Саша» (1990 р.); «Натюрморт. Квіти» (1993 р.).
Одна із залів Картинної галереї Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя присвячена творчості Сергія Шишка, який був частим гостем цього навчального закладу і протягом 1982-1984 років подарував йому 36 власних картин. Це одне з найбільших державних зібрань живописних полотен цього художника. Унікальність даної колекції полягає в тому, що тут представлені картини різних етапів творчого зростання та розвитку митця. Є в колекції ранні роботи, присвячені Ніжинському вищому навчальному закладу («Ніжинський педінститут», 1940 р., «Парк біля інституту влітку», 1939 р.); картини 1950-1960-х років («Дощ над Дніпром», «Весна», 1954 р., «Прояснюється», 1958 р.), і полотна більш пізнього періоду («Над тихим Пслом», 1971 р., «У парку імені Ватутіна» 1975 р.).
Помер 26 квітня 1997 року у Києві.
Доброго дня. Де можна купити книги Олександра Панченка?