Офіційний веб-сайт

Шевченко Володимир Микитович

 

Режисер-документаліст і кінооператор. Заслужений діяч мистецтв України (1976 р.).

Шевченківська премія 1978 року разом з І.Малишевським, І.Грабовським за кінотрилогію «Радянська Україна. Роки боротьби й перемог» Української студії хронікально-документальних фільмів.

Народився 23 грудня 1929 р. у м. Балта Одеської області.

Освіта: Новосибірський сільськогосподарський інститут, операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1967 р.).

Кар’єра: Працював кінооператором на Новосибірській студії кінохроніки (1964-1968 рр.), режисером Львівського корпункту «Укркінохроніка» (1968-1971 рр.), а з 1972 р. ‑ на «Укркінохроніці» у Києві, де знімав фільми переважно за власними сценаріями.

Твори: Автор документальних кінокартин: «Кулунда. Тривоги і надії» (1966 р.), «Час, пам’ятай!» (1967 р.), «Добрий день, Львів» (1970 р.), «Давнє місто Лева» (1970 р.), «Спокута» (1971 р.), Битва за Київ» (1973 р., у співавторстві), ««Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (1974-1977 рр; кінотрилогія: «Початок шляху», «Вогненний шлях», «Шлях звершень»), «Україна славить героїв» (1974 р.), «Висота Максима Гуржія» (1975 р.), «Сторінки біографії» (1976 р.), «Заради миру на землі» (1981 р.), «З іменем Леніна» (1982 р.), «Ім’я твоє ‑ Севастополь» (1983 р.), «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (1986 р.). Він також є режисером-постановником художніх фільмів «Поїзд надзвичайного призначення» (1980 р.), «Контрудар» (1985 р.), знятих на Київській кіностудії художніх фільмів.

Відзнаки: заслужений діяч мистецтв колишнього УРСР з 1976 р. На ІІІ Міжнародному кінофестивалі в Італії 1987 р. запроваджено спеціальний приз пам’яті Володимира Шевченка за кращий фільм, присвячений проблемам збереження миру і навколишнього середовища.

Помер від променевої хвороби 30 березня 1987 р. у м.Києві.