Офіційний веб-сайт

Вовк Віра (Селянська Віра Остапівна)

Віра Вовк (справжнє ім'я Селянська Віра Остапівна) - письменниця, громадянка Федеративної Республіки Бразилія. Народилася: 02.І.1926 р., м.Борислав, Івано-Франківська область, нині Львівська область.

Дійсний член УВАН, НТШ у Нью-Йорку. Здобула докторат з німецької літератури у Католицькому університеті (Ріо-де-Жанейро, 1952 р.). Студіювала германістику, славістику, музикологію в Тюбінґенському університеті (Німеччина, 1945-1949 рр.), англійська, старогрецька мови й літератури в університеті св. Урсули (Ріо-де-Жанейро, 1954, 1958-1959 рр.), порівняльне літературознавство в Мюнхен. (1956-1957 рр.) та Колумбійських (Нью-Йорк, 1965 р.) університетах. У Бразилії була професором університету св.Урсули (1967-86), університету в м.Кабо Фріо (1974-1986 рр.) та Державного університету в Ріо-де-Жанейро (1980-96). Пише українською, німецькою, португальською мовами. Разом з Нью-Йоркською групою поетів була представницею літературного покоління серед української еміграції, яке обстоювало незаангажованість і право на естетичний експеримент у контексті модерністської західної поезії. Авторка поетичних збірок: «Юність» (Прудентополіс, 1947 р.; Мюнхен, 1955 р.), «Зоря провідна» (1955 р.), «Елегії» (1956 р.), «Чорні акації» (1961 р.), «Любовні листи княгині Вероніки до кардинала Джованні Баттісти» (1967 р.; усі ‑ Мюнхен), «Меандри» (1979 р.), «Мандаля» (1980 р.; вміщено 30 витинанок Віри Вовк), «Жіночі маски» (1993 р.; усі ‑ Ріо-де-Жанейро), «Сьома печать» (К.; Ріо-де-Жанейро, 2005 р.); низки творів для дітей (п'єса «Казка про вершника», Ріо-де-Жанейро; Женева, 1993 р.). Поезія Віри Вовк відзначається багатством рефлексій, культурою вислову, версифікаційною винахідливістю; українська ментальність у ній поєднується з екзотичністю атмосфери бразильського життя. У творчості Віри Вовк синтезовано елементи різних жанрів (романи «Духи й дервіші», 1956 р.; «Вітражі», 1962 р.; обидва ‑ Мюнхен), видів мистецтва ‑ слова, малярства, скульптури, музики (містерії «Триптих», 1982 р.; «Іконостас України», 1988 р.; книга фантастичних оповідань «Святий гай», 1983 р.; «Карнавал», 1988 р. (усі ‑ Ріо-де-Жанейро). 

Лауреат Національної премі України імені Тараса Шевченкаї 2008 р. за книги «Сьома печать», «Ромен-зілля» та переклади творів української літератури португальською мовою.

Померла 16 липня 2022 року. Похована у м.Ріо-де-Жанейро (Бразилія).