Офіційний веб-сайт

Роман «Абсурд»

Автор(-и): Віталій Запека / Розділ:

Роман «Абсурд», автор: Віталій Запека, видавництво «Фізична особа-підприємець Євенок О.О.», рік видання: 2021.

Висунуто видавництвом«Фізична особа-підприємець Євенок О.О.».

 

Роман «Абсурд» Віталія Запеки

 

Рецензія І на роман В.Запеки «Абсурд»

Думати - шкідливо. А отже - заборонено державою. Кара за виявлений процес мислення - розстріл або спалення на вогнищі. Абсурд? Так. Водночас думки можуть бути лаконічними і безглуздими. І тоді їх суспільство сприймає як музичну попсу чи тупенькі жартики «квартальних» гумористів. Слухає, повторює, увічнює на транспарантах і власному одязі, почасти боготворить. Абсурд? Ні, чистісінька правда. Варто тільки озирнутися навколо і прислухатись. Але хіба ж так може бути? Може, на жаль. І щоб хоч якось протистояти такій можливості, на світ з'явилася ця неочікувана (чи багатьма очікувана) книжка. Роман Віталія Запеки «Абсурд» - потужний внесок у скарбницю світової прози в жанрі антиутопії. І це не дружня похвальба, а констатація факту -традиції Свіфта, Франса, Винниченка, Орвела, Воннеґута, Гакслі і ще багатьох майстрів цього жанру гідно продовжено і розвинуто. Письменник, який просто з окопів російсько-української війни штурмово увірвався в нашу літературу воєнно-антивоєнними романами «Цуцик» і «Герої, херої та не дуже», в новому творі зазвучав як провісник, застережник, філософ, фантаст, жорсткий реаліст, сатирик і, зрештою, безкомпромісний громадянин. Останнє особливо важливо, хоч сам Віталій і вважає, що роман «Абсурд» -не про війну. Дозволю собі заперечити - боротися проти перетворення власного народу на отару, проти профанації шляхів суспільного розвитку та дій владної охлократії з ознаками деспотизму набагато складніше, ніж брати участь у бойових діях.

Тому до уваги всіх, хто не втратив здатності мислити - читайте новий роман Віталія Запеки «Абсурд». І разом переможемо! (Сергій Пантюк. Письменник, редактор)

Рецензія 2

Читала «Абсурд» Віталія Запеки. Читала дуже уважно. Потім поверталася, знову перечитувала і на полях книги робила примітки, як колись у конспектах праць Леніна. Не відаю, що коїлось в голові автора, коли він писав свій інтелектуальний роман «Абсурд», бо в моїй - «повний абсурд».

Так само, як Архімед вигукнув «Евріка», я вигукну: «Люди! Так це ж про нас!». Адже в кожної Ното заріепз, яка ще спроможна думати, в сучасному житті - суцільний абсурд.  Це  коли думки сказані вголос, обертаються ворожим ставленням бездумних до особистості. Це коли брехливі свідчення під присягою стають правдивими, а правдиві взагалі не беруться до уваги. Це коли із мізерної пенсії без відома пенсіонера стягують борги і вони не доходять до місця призначення. Це коли «запаковані мажори» збивають на тротуарах людей і залишаються безкарними...

А головний герой роману Віктор навіть не знає за що його засуджують до смертної кари через спалення. Як пізніше виявляється - за думки. Віталій Запека, уже відомий своїми романами «Герої_херої_та_не_дуже» і «Цуцик», які насправді дуже полюбилися нашим читачам, «з гумором, сатирою, іронією і безжальною правдою» доносить нам занотовані ще у 2016 свої роздуми про суспільство і про нас з вами.

Кожна сторінка твору промовляє: «Люди! Думайте!!!».

Наприкінці твору головний герой, який все життя байдуже ставився до політики, робить все ж правильні висновки. Він на своїй шкурі буквально відчув значення вислову «якщо ти не цікавишся політикою, політика зацікавиться тобою».

Якби ти не хотів, але неможливо жити осторонь процесів, які безпосередньо впливають на твоє життя.

Критичне мислення! Вміння заробляти гроші! Вміння будувати відносини,

будь які!

Думати! Думати!!

(Наталія Войтюк)

Рецензія 3

"Абсурд"- книга, яку варто читати!

Читала довго, повільно, бо кожного разу відволікалася думати. В думках "крутилася" теорія літератури про жанр антиутопії, виникали паралелі з іншими авторами. Безперечно, "Абсурд"- книга, що вартує уваги читача! Бездоганний стиль, відшліфований. Інтрига тримається до останнього абзацу! І ,звичайно ж, відкритий фінал, який спонукає до роздумів. Окремо можна було б говорити про майстерно виписані образи в романі.

Соціально - психологічна проблематика твору розкривається автором досконало. Абсурдність абсурду змальована автором адаптивно та дуже влучно!

В романі можна виокремити три основні наскрізні лінії:

1 .Межа між нормою та абсурдом (окремої людини та суспільства).

2.Синдром " вивченої безпорадності" (окремої людини і суспільства).

3.Масовий психоз та його вплив на окремого індивіда.

Коли читала " Абсурд", пригадувала легенду, де основні питання такі: «Чи я здурів, а всі нормальні? Чи всі здуріли, а я не встиг?» Про те, як всі пили отруєну воду і думали, що то нормально.

Необхідно завжди пам'ятати, що межа між нормою та патологією дуже крихка! І що ніхто не застрахований. І що ми всі іноді ходимо по лезові ножа. А ще, найстрашніше та найприкріше в житті людини, суспільства, що абсурд може стати нормою. Масовий психоз- страшне явище. І сцена про отару і пастуха в "Абсурді" - про синдром "вивченої безпорадності". Будь- яку абсурдну думку можна навіяти людині,  суспільству, якщо методично і систематично «капати на мізки». Це для мене відповідь на питання ,чому вівці не тікають, коли пастух спить. Під впливом страху, який приводить до безпорадності, навчені не тікати, коли б, здавалося, уже є можливість. Це страшно.

Після прочитання книги «Абсурд» залишається післясмак, а це надзвичайно важливо!

p.s.Здоровий глузд іноді єдине, що потрібно людині в цьому абсурдному світі!

 

З подання видавництва «Фізична особа-підприємець Євенок О.О.»

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA