Офіційний веб-сайт

Роман «Іван і Феба»

Автор(-и): Оксана Луцишина / Розділ:

Роман «Іван і Феба», автор: Оксана Луцишина, видавництво: «Видавництво Старого Лева» (м.Львів), рік видання: 2019.

 

Роман «Іван і Феба» Оксани Луцишиної

 

Оксана Луцишина ‑ українська письменниця, перекладачка, літературознавиця. Членкиня Українського ПЕНу.

Авторка чотирьох збірок поезії («Усвідомлена ніч» 1997 р., «Орфей Великий» 2000 р., «Я слухаю пісню Америки» 2010 р.та «Вірші Феліцити» 2018 р.), збірки оповідань («Не червоніючи» 2007 р.) та трьох романів («Сонце так рідко заходить» 2007 р., «Любовне життя» 2015 р., «Іван і Феба» 2019 р.). Викладає українську мову і східноєвропейські літератури. Захистила дисертацію по творчості Бруно Шульца і філософії Вальтера Беньяміна.

«Іван і Феба» ‑ роман Оксани Луцишиної, дія якого розгортається в останні роки радянської влади й у перші роки української Незалежності. Після навчання у Львові та участі у Революції на граніті Іван повертається в рідний Ужгород, де одружується з поеткою Марією, що називає себе Фебою. Львів та Київ ‑ міста з бурхливим політичним життям, Ужгород натомість вирізняється дещо гротескною атмосферою патріархального сімейного укладу та раннього капіталізму по-українськи.

«Іван і Феба» ‑ книжка, яка вміщує в собі всеохопність епосу. Вона є одночасно позачасовою та розташованою тут і тепер. Дія книги відбувається у трьох містах ‑Ужгороді, Києві та Львові. Там прописані сюжети, які можевихопити лише читач із теоретичною начиткою. Та з іншого боку, ця книжка ‑ для усіх, бо там є справжнє життя. Тут є ціла країна. Це рідкісна річ ‑ коли ціла країна вміщується на декількох сотнях сторінок. Роман «Іван і Феба»заслуговує на загальнонаціональну увагу. Хоча б тому, що це чи не єдиний роман про Революцію на граніті.

 

З подання ТОВ «Видавництво Старого Лева» (м.Львів)

Коментарі

У книжці Луцишиної дуже багато помилок, як, до речі,і в самому її поданні на премію. Я чудово розумію,що,фактично,вже другий рік поспіль іде знущання з цієї колись поважної премії і що за інших умов усі ці особи, яких цьогоріч пустили до третього туру, не потрапили б навіть у перший, бо нема з чим. Серед поважної й тямущої інтелігенції зараз ця премія вважається фейковою,бо рішення щодо присудження ухвалює нелігітимне журі, яке від самого початку порушило всі правила висування. Так що хто б не отримав премію - він отримує такий собі "Золотий хрін".

Тут пишуть, що там є лише один літератор - поет Сливинський. А ви читали вірші цього пана, щоб називати його поетом? Так почитайте. Там немає поезії. Таке враження, що він виписує мудрагельні слова зі словників і намагається з них щось скласти, але архітектоніка самого твору відсутня, як і логіка, і задум, і зміст. До того ж Сливинський колишній коханець і Кіяновської, і ще одного львівського єврея, через це він покинув власну дружину й пустився берега. Як може людина, у якої відсутнє поняття моралі і яка сповідує нетрадиційну лрієнтацію, входити до журі такого поважного конкурсу? Очевидно, відбувається тупе відмивання державних коштів галицькими батярами.

Кіяновська Фінкельштейну, як він мені сам розповідав, колись позичила грошей на розкрутку його видавництва, а той гроші їй не віддав. Звичайно, вона хотіла на нього подавати в суд, але злякалася Забужко, яка тоді була фавориткою Фільки і в нього друкувалася. Оце галицьке підлабузництво мене завжди дивувало. Не дивно, що Кіяновська як колаборантка співпрацює з будь-якою владою, і гроші їй не смердять, бо вистачає і на нові мешти, і пузо напхати.

Люди,чи хтось читав цей роман Луцишиної? Я переглянула декілька сторінок і в мене одразу ж з'явилися питання: де редактор?! Чи це припустимо, щоб книжка, сторінки якої рясно вкриті помилками, подавалася на таку премію?

Забужка помазала?

Пані Луцишина, вам має бути соромно і за це неадекватне подання, де повно-повнісінько граматичних, стилістичних та пунктуаційних помилок, і за сам роман, де майже на кожній сторінці є робота для редактора. А тепер питання до журі: навіщо ж ви приймаєте на розгляд подібне? І я можу відразу відповісти, чому так: тому що серед вас немає жодного письменника, який би тямився на сучасній літературі. І до чого цей склад журі, де зібралися особи, які в тій же літературі себе взагалі ніяк не проявили?

Ну, чого ж. Там є Сливинський поет, який пропустив неграмотність. Вона тепер на фоні преЗедента ніякий не огріх. Це ж він усім завідує і нові правила в обхід моралі та пристойності - його творіння, і вибір - без сумніву! Жюрі ж на підтанцьовках...

Ну і що з того? Проявили чи не проявили тепер нема жодного значення. Іде звичайне махлюйство і розбазарювання коштів. Після того, що вчинило це "журі" минулого року, воно серед притомної української еліти вважається нелігітимним, оскільки порушило всі правила і наплювало на закон. Також ті, хто подають свої твори на розгляд цього горе-журі, вважаються особами, які прибігли сюди за матеріальною підтримкою. Про справжню літературу тут і мови нема. Подивіться, кому дали премію минулого року,- колаборантам, які співпрацюють за гроші з будь-якою владою, а свого часу брали гроші і від Ющенка, і від Януковича на друк своїх бездарних макулатурних книжок... До речі, колись один видавець мені розповів, як пані, що сплела сукню для З.,позичила йому купу грошей у доларах, які їй він і гадки не мав віддавати. :-)

Захистила дисертацію по творчості Бруно Шульца і філософії Вальтера Беньяміна. Оце можна прочитати в поданні.
Ви серйозно???
Пані Луцишина, чи вам не соромно???
Треба писати: захистила дисертацію З ТВОРЧОСТІ, а не по творчості!!! Ганьба!
Яка премія? Люди, ви про що?

Зробіть скрін цієї сторінки зі всіма помилками для нащадків та історії. :-)

МОЖЕВИХОПИТИ - що це за слово? Це неологізм від пані Луцишиної? Хто писав це подання? І вичитував редактор перед тим, як викласти оце на сайт? Я вже уявляю,скільки помилок можна знайти в самому романі, якщо у тексті подання я їх нарахував 9.

Високоповажне журі!
Цей роман уже був відзначений премією, тому ви не мали права допускати його до цього конкурсу.
Престиж Шевченківської премії ви вже зіпсували 2019 року, коли протягнули "своїх" письменників, цим порушивши всі правила і наплювавши на пересічних платників податків.

Це той випадок, коли авторка не вміє добре писати ні поезії, ні прози, але на голові має корону літературної майстрині та помилково вважає себе великим цабе. Це так смішно, бо без підтримки Забужко, Савки та інших жодне видавництво не надрукувало б її графоманію.

До речі, всі пишуть про купу помилок у цій книжці. Так нічого дивно. Почитайте уважно подання на цю книжку, яке знову ж таки рясніє помилками. :-)

Взагалі-то Шевком не мав права допускати до участі цей товар, бо він уже брав участь в іншому літконкурсі, де Луцишиній по блату дали можливість виграти. Як і навіщо цей твір знову допустили до конкурсу? Це ж проти правил.

Помічені граматичні та стилістичні помилки у цій книжці: стор. 12, 24, 26, 35, 45, 48, 77, 78 і т.д. Питання до письменниці і редактора. Якщо особа не опанувала повною мірою курс граматики в середній школі, то як ця людина може називатися письменницею?

Я - далекий від літератури. За життя лише спромігся написати роман, який сто разів надсилав у різні видавництва та на різні конкурси. Результат завжди був нульовий. Звісна річ, якби я зв'язав сукню Забужко, як це свого часу зробила пані Кіяновська,або почистив черевики Андруховичу чи присвятив би йому свій опус, як це вчинив Любка, - то і мій роман швидко помітили б і видали видавці. Якось потрапила мені до рук одна з поетичних збірок Луцишиної. Що я можу сказати. Мені здалося, що ця письменниця намагається наслідувати Цвєтаєву, додавши до своїх творів української екзотики, але це все, що я можу сказати про її вірші. Тобто вони дуже посередні, душі не зачіпають. Навіть вірші Сергія Осоки, які мені теж здаються другорядними, бо вбачається в них шалений вплив і Римарука, і Єсєніна, і Рильського, не такі нудні та незугарні, як вірші пані Оксани. Але ось її прозу я можу похвалити. Через років 15 із неї вийде хороший прозаїк, але зараз вона лише учениця, то невже учениці, які щойно з'явилися в літературі, мають відразу ж одержати таку високу нагороду? Якщо по-чесному, то ні, але якщо по-блату, то так. Тоді навіщо ця премія???

Зараз гортаю цю книжку. Просто так, із цікавості, завдяки скандалу, який уже потрапив до ЗМІ. Мушу розчарувати, бо книжка Луцишиної, на мою думку, не рівень такої високої нагороди: знову ж таки, що відразу впадає в око,у тексті багато і стилістичних, і граматичних помилок, зокрема на сторінках 16, 35, 58, 59, 92... Тощо. Я вже мовчу про правила евфонії, про які, певно,ні авторка, ні редактор навіть не чули. Сумно, що за це ганьбисько нещодавно вже була вручена нагорода. Хто допустив це творіння на такий поважний конкурс? Хоча минулоріч так само була вручена премія Кіяновській за тексти, рівня петеу...

Цікаво, Оксана Забужко допоможе Луцишиній отримати премію чи ні? Судячи з того, як самозакохано і зневажливо поводиться наша Феба з Ужгорода, - у фінал Луцишину все-таки протягнуть.Головне, зробити поважну пику і всім казати, що ти із Сешеа.

Отакої! Жадібність пані Луцишиної не має меж! Щойно вона отримала за свою Фебку 150.000 гр, по-знайомству, звичайно, бо в цьому творі купа не лише стилістичних, але й навіть граматичних помилок, так нешанована пані схопила ту ж саму книжку і тепер принесла її на Шевченківську. А чи не забагато уваги до цього бездарного графоманського опусу? Їй-богу, це дуже непорядно з її боку.

http://tvoemisto.tv/news/premiya_lviv__misto_literatury_yunesko_hto_otry...
Сьогодні, 8 жовтня у Львові відбулась церемонія вручення Премії Львова – міста літератури ЮНЕСКО

Основну Премію Львова – міста літератури ЮНЕСКО у розмірі 150 тис грн отримала Оксана Луцишина за її роман «Іван і Феба».

Як розуміти це блядство?

Прецікава річ виходить: ми всі зараз стали свідками, як письменники, які нібито були проти Зекоманди, тепер усі разом хочуть отримати з рук цієї ж Зекоманди нагороду. Минулого року вже було два таких "борці", тепер бачимо ще. Як назвати таких "письменників"? Це письменники-колаборанти, які за гроші співпрацюють із будь-якою владою.

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA