Офіційний веб-сайт

Ревуцький Лев Миколайович

Композитор, педагог і музично-громадський діяч, академі к АН У РСР (з 195 7 року), зас лужений діяч мистецтв УРСР (з 19 41 року), народ ний артист СРСР (з 194 4 року), Ге рой Соціалістичної Праці (з 1 969 року), лауреат Дер жавної премії СРСР (з 1941 року).

Шевченківська премія 1966 року за концерт для фортепіано у супроводі симфонічного оркестру.

Народився 8 (20) лютого 1889 року у с. Іржавець, тепер Ічнянського району Чернігівської області.

Освіта: У1903 році навчався у музичній школі М.Тутковського в Києві (клас фортепіано у М.Лисенка), згодом ‑ у музично-драматичній школі М.Лисенка. У 1907 році студіював право у Київському університет і ім.Т.Г. Шевченка і одночасно вчився на фортепіанному відділі Київського музичного училища. У 1916 році закінчив університет і Київську консерваторію (клас композиції Р.Глієра та клас фортепіано у С.Короткевича і Г.Ходор овського.

Життєпис: У 1907 році з’являються перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром. У 1916-1918 роках був у армії, у 1919-1924 роках викладав у школі і керував сільськими хорами в Іржавці і Прилуках. В цей період була написана кантата «Хустина». Викладав у Музично-драматичному інституті ім.М.В.Лисенка (1924-1934 роках), Київській Консерваторії (1934-1941 та з 1944 року). У 1941-1944 ‑ професор Ташкентської Консерваторії. По закінченню війни‑повернувся до Києва і продовжував викладати до 1960 року. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М.Лисенка

Автор низки творів: для солістів, хору й оркестру ‑ кантата-поема «Хустина» (з фортепіано 1923 року, з оркестром 1944 року); «Ода пісні» (1956 року); для оркестру ‑2 симфонії (1920 року, 2-а редакція 1957 року; 1927 року, 2-а редакція 1940 року; 3-я редакція 1970 року); концерт для фортепіано з оркестром (1934 року, 2-а редакція 1963 року); соната і п’єси для фортепіано; обробки народних пісень (понад 120, включаючи цикли ‑ «Козацькі пісні», 20-і pp.; «Сонечко», 1-е видання 1926року, «Галицькі пісні», 1928 року); 3 хори на слова Т.Шевченка «Ой чого ти почорніло», «У перетику ходила» та «На ріках круг Вавилона»; «Пісні для низького голосу» ‑ 1925-1927 роки), «Пісні для середнього голосу» (1925-1947 роки); для мішаного хору ‑ «На кладочці умивалася», «Дід іде», «Їхав стрілець на війноньку», «Єврейські народні пісні» (1934 року), «Балкарські народніпісні» (1934 року) та інші; збірка обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925 року); пісні ‑ «Із-за гір та з-за високих» (сл. М.Рильського) та інші; романси, пісні і хори на слова сучасних поетів, дитячі пісні; музика до театральних вистав і кінофільмів; редактор опери М. Лисенка «Тарас Бульба» (1937 року, остання редакція 1955 року) та редакція концерту для фортепіаноз оркестром В.Косенка. Разом з Б.Лятошинсь ким Л.Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Випускниками його класу були М.Дремл юга, В.Гом оляка, О.Андреєва, Г.Жуковський, Г.Майборо да і П.Майбо рода, В.Кире йко, А.Филипенко, С.Жданов, А.Коломієць, О.Зноско-Боровський, Л.Левитова, Г.Мірецьк ий, В.Рождественський, Л.Граб овський та інші. Ревуцький багато зробив для популяризації творчості М.Лис енка. Був редактором 20-томного зібрання  його творів. Ім'я Ревуцького носять музичні колективи і заклади.

Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на Байковому к ладовищі у Києві.