Публіцистичні статті і виступи останніх років
Публіцистичні статті і виступи останніх років, автор: Віталій Портніков, опубліковано на інтернет-ресурсах: Збруч, Радіо Свобода, Еспресо, LB.UA.
Висунуто членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрієм Макаровим.
Публіцистичні статті і виступи останніх років Віталія Портнікова
Феномен «Портніков» є не зовсім звичним для вітчизняної журналістики.
Він (феномен), з одного боку, відзначається яскраво вираженою особистою позицією, без будь-яких комфортних і безпечних двозначностей, компромісів і замовчувань, з другого, базується на досконалому знайомстві з будь-яким предметом, якого автор навіть побіжно торкається в своїх публікаціях ‑ від мовного питання в Швейцарії до особливостей юридичного статусу Гонконґу, не кажучи про щоденну рутину вітчизняного політикуму. Все, що повідомляє або стверджує Портніков, є результатом глибокого знання дійових осіб, обставин, взаємодій і наслідків тих чи інших учинків, рішень, декларацій і намірів, про що він пише або промовляє в телевізійних, радіо- і відеопрограмах на різних платформах. Портніков = феноменальна компетенція в безлічі галузей. Не переймаючись численними догмами, які стали «священними коровами» сучасної журналістики (передусім так звана «об’єктивність» і «безсторонність»), Віталій Портніков своїм прикладом доводить, що всі ці вимоги стають непотрібними в той момент, коли журналіст принципово відмовляється брехати, сприймає істину в усій своїй подекуди неприємній повноті й має достатньо мужності її розповсюджувати в такому вигляді. Те, чим характерний Віталій у своїх творах, мало би бути правилом для цілої вітчизняної журналістики, втім... не є. Звідси друга принципова обставина: Портніков ‑ полум’яний патріот України, він невтомно відстоює український суверенітет, цілісність, демократичні традиції, примат державної мови, не забуваючи ні на хвилину, що сам є етнічним євреєм і плекаючи цю свою інклюзивну ідентичність. Він напрочуд переконливий, бо його темперамент не має присмаку істерики, навпаки, він досить суворий і тверезий. Не остання обставина, яка викликає заздрість у колег, включно зі мною, ‑ дивовижна плодючість нашого кандидата. Він виступає на безлічі майданчиків, реагує на поточні події блискавично, майже в реальному часі. По суті, в своїй особі Віталій Портніков заміняє собою цілий журналістський цех, він є сам по собі досконалим засобом масової інформації, який інформує, попереджає, зосереджує, впроваджує правдиві цінності й вселяє віру в перемогу.
З подання члена Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрія Макарова
Відкритий лист
членам Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Шановні члени Комітету!
Не робіть помилки і не пишіть ганебну сторінку історії України стосовно присудження Шевченківської премії людині, яка аж ніяк її не заслуговує! Ви вже втратили до себе довіру з боку більшості українців, допустивши публіцистику Віталія Портнікова до третього туру конкурсу серед висунутих мистецьких творів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року. Бо «феномен» Портнікова – автора публікацій з брудом на адресу Президента України Володимира Зеленського – викликає огиду не лише у переважної більшості українців, а й у багатьох мільйонів друзів України у світі (одна з таких публікацій: https://espreso.tv/vitaliy-portnikov-krakh-rezhimu-zelenskogo-vzhe-rozpo... ).
Портніков, що у своїх публікаціях принижує нинішнього Президента України і в унісон кремлівським пропагандистам називає «режимом» нинішню владу, яку підтримує переважна більшість українців, заслуговує НЕ Шевченківської премії, а заведення кримінальної справи. Невже ви, поважні члени Комітету, не розумієте цієї простої істини?!
Президента України Володимира Зеленського шанує увесь цивілізований світ, ним захоплюються, до нього прислуховуються політики і державники багатьох країн, ним пишається і вірить йому переважна більшість українців. Натомість ваш Комітет намагається зробити лауреатом головної Української Премії людину, яка поливає брудом українського лідера та пророчить крах нинішній владі. Що це? Короткозорість? Випадковість? Чи відкрите приниження українського народу? Шокують слова члена Комітету пана Юрія Макарова про Портнікова як «досконалий засіб масової інформації», який «впроваджує правдиві цінності і вселяє віру в перемогу». Схоже, уявлення пана Юрія про правдиві цінності і перемогу кардинально відрізняється від уявлення про це ПЕРЕВАЖНОЇ більшості українців. І це – ганьба не лише пана Юрія, а й всього Комітету. Прикро й боляче. Боляче від того, що цю ганьбу намагаються прилаштувати до імені Тараса Шевченка, до всієї української нації…
Любов Чуб,
популяризатор історичних досліджень, наукових відкриттів, незалежна дослідниця проблем сучасної цивілізації і сфери духовності. Публікації (понад 150): наукові видання «Освіта регіону» та "Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету", часописи «Рідна Віра» і «Українець», газети «Голос України», «Літературна Україна», «Слово просвіти», «Україна молода», «Персонал плюс» та «Українське Слово» (Чикаго, США), місцеві газети «Подільські Вісті», «Проскурів», «Подільський кур’єр» (м. Хмельницький), «Там, де Ятрань» (Кіровоградська область); Інтернет-видання «Українська правда», «Народна правда», «Аратта», «Музеї України» та інші. Ініціатор і організатор громадського руху за присудження письменникові В.Б.Білінському, автору історичного дослідження «Країна Моксель, або Московія», премії імені Івана Франка «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері».
Додати коментар