Офіційний веб-сайт

Проект «(не) означені»

Автор(-и): Микита Кадан / Розділ:

Проект «(не) означені», автор: М.Кадан.

 

Проект «(не) означені» Микити Кадана

 

Спадком XX століття для України, серед іншого, є тисячі неозначених могил і мільйони вбитих, імена часто невідомі або відомі лише у родинних переказах. Територія сучасної України - це і місце "жнив скорботи," і "скривавлених земель," і "сусідів," де часто візії майбутнього творилися ціною людського життя. Складні, розділені груповими бар'єрами, дисциплінами та політиками теми, пов'язані з масовим насильством, все ще залишаються недостатньо осмисленими, особливо з локальної перспективи та мало присутніми у міжрегіональній розмові. їх і надалі продовжують використовувати, часто підпорядковуючи вузьким ідеологічним рамкам та означеним політичним цілям. Водночас, ці болісні, складно артикульовані, але й замовчувані теми мають критично важливе значення і потенціал для сучасного культурного поля - в Україні і у ширшому європейському та світовому контекстах. Вони пропонують простір і можливість складного і багато перспективного осмислення сучасності, сформованої великою мірою саме радикалізмами та насиллям 20 століття. Це критично важливо на фоні потреби суспільного осмислення радикального та масового насильства у минулому, зокрема через розуміння механізмів замовчування, викривлення, маніпулювання та інструменталізації.

Проект «(не)означені» М.Кадана пропонує ширшу оптику, нові формати та платформу для обговорення та осмислення сучасних проявів насилля, нетерпимості, радикалізації на грунті соціальної, етнічної та сексуальної іншості та ширше - процесів виключення та іншування. Розкриття не лише можливості розмови з перспективи жертв, але й запрошення до критичного погляду на апропріацію і завуження, особливо з перспективи "змагання пам'ятей", дегуманізації та використання "жертв" стає можливим через поєднання мистецької, культурної та дослідницької рефлексій для активації суспільної розмови. Унікальність та знаковість проекту є саме у поєднанні дуже різних перспектив рефлексій про складні, розділені стереотипами, дисциплінами та політиками теми, пов'язані з масовим насильством. Проект поєднав графічні роботи художника, архівні матеріали та тексти. Проект залучив дослідників, насамперед істориків, але теж представників таких дисциплін, як філософія, антропологія, психіатрія, література, право, візуальні студії. Це автори та авторки з України, США, Польщі, Великобританії, Німеччини та Нідерландів, які працюють з джерельними матеріалами та беруть участь у сучасних дискусіях про ці теми. Серед авторів виставки є такі знані дослідники, як Омер Бартов (Браунський Університет, США), Карел Бержгоф (Інститут дослідження війни, Голокосту та геноцидів в Амстердамі, Нідерланди), Кейт Браун (Університет Меріленду, США), Ганс Ульріх Гумбрехт (Стенфордський університет, США), Ян Томаш Ґросс (Прінстонський університет, США), Крістоф Мік (Уорвікський університет, Великобританія), Михайло Мінаков (Києво-Могилянська Академія, Україна), Гжегож Мотика (Польська академія наук, Польща), Філіп Сендс (Лондонський університет, Великобританія), Роман Кечур (Львівський медичний університет, Україна), Джон-Пол Химка (Університет Альберти, США), Марсі Шор (Єльський університет, США). З представників молодшого покоління дослідників, які уже активно впливають на сучасні дискусії є Джессіка Зиховіч (Університет Альберти, Канада), Олена Петренко (Рурський університет, Німеччина), Юрій Радченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Україна), Андрій Усач (Музей Територія Терору Україна), Дарія Меттінглі (Кембриджський університет, Великобританія), Артем Харченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Україна). Налагодження комунікації між такими різними учасниками і відповідно середовищами творить динамічну мережу співпраці та посилює якість проектів у сучасному культурному полі України.

Розвиток та реалізація проекту охоплює кілька інституцій та географій. Декілька робіт Микити Кадана, які є в основі проекту, виставлялися у галереї Арсенал (Białystok, Польща) та ПінчукАртЦентрі у 2016 році. У 2016-17 роках оформилася кураторська концепція "(не)означені", яка поєднала ці та інші твори художника з рефлексіями 20 дослідників та письменників 9 країн. Виставка відбулася у Центрі міської історії у Львові у 2017 році. У 2018 році нова адаптація проекту реалізувалася у виставці у Музеї сучасного мистецтва Одеси. Поступово проект поєднав та відобразив специфіку локальних контекстів з можливістю пошуків подібних точок та викликів, випрацювання спільної розмови між різними регіонами і пропозицією для загальноукраїнського дискусійного та культурного поля.

Проект має міжнародний вимір як через авторів текстових рефлексій, так і через входження двох серій робіт Микити Кадана, які були частиною проекту на різних етапах, у колекції відомих музеїв: Музею сучасного мистецтва у Варшаві (Muzeum Sztuki Novoczesnei)та Антверпенського музею сучасного мистецтва (MUHKA).

 

З подання Національного художнього музею України

Коментарі