Офіційний веб-сайт

Павло Мовчан «Вибрані твори. Поезія»

Видавничий центр «Просвіта», м. Київ, 2008 р., 536 с.

ISBN 978-01-0320-4 (серія)

ISBN 978-966-2133-21-9

Післямова Олександра Хоменка

 

Анотація

Ім'я Павла Мовчана добре відоме українцям, адже він народний депутат п’яти скликань Верховної Ради України, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, завжди серед тих, кому не байдужі доля української мови, культури, духовності. Дивно, але саме оця популярність політика і громадського діяча притлумила ім’я поета Павла Мовчана ‑ одного з найяскравіших майстрів філософської лірики XXсторіччя, того Павла Мовчана, чия творчість вплинула на світогляд поетичних поколінь 70-х і 80-х років, хто ніколи не входив до літературних списків, сформованих партійними та соціально-політичними потоками. Його поетичне письмо ‑ густометафоричне, унікальної образності і світовідчуття, неповторної стилістичної пластики й сьогодні вражає до глибини серця. Так сьогодні не пишуть, ‑ в українській поезії не з’явилося імен, які могли б стати врівень з цим поетом, працюючи в освоєних Павлом Мовчаном огромах тем, де особистісне поєднується з макрокосмічним, де українське поле поєднується із світовим поетичним материком. На жаль, сьогодні часто так і не читають, бо засвоєння поезії Павла .Мовчана потребує найблагороднішої праці ‑ праці душі.

Перед Вами, шановний читачу, вибрані поетичні твори Павла Мовчана; які вперше датуються за часом написання, а не друку ‑ з 1959 по 1989 роки. Лауреат Шевченківської премії включив до свого «Вибраного» той доробок, який засвідчує найяскравіші сторінки його творчості, сповненої любові, світла, драм і трагедій життя Поета, який продовжує жити й працювати серед нас.

 

Олександр Хоменко:

«Поезія Павла Мовчана (а мова наразі саме за неї) самою логікою обставин, частково навіть позаестетичних, також вимушена «промовляти» в просторі, акустика якого сформована саме подібним типом «рецептивних вібрацій»: вищезазначене однаковою мірою стосується і «напівзадушених» шістдесятих, і «німотних» сімдесятих, і навіть «виродженських» вісімдесятих та дев’яностих. Симптоматичною заповідається та обставина, що найбільшого розголосу в добу «синьо-жовтого Ренесансу» набула саме культурологічна публіцистика Мовчана; такі його тексти, як «Мова ‑ явище космічне» чи «Релігійна свідомість» справді відіграли натоді величезну роль у пробудженні національної свідомості українців. Та все ж Мовчан найперше ‑ поет, який виговорює світ через метафору, і лише через неї він мав би поціновуватися загалом».