Офіційний веб-сайт

Патик Володимир Йосипович

 

Живо писець, пейзажист, майстер натюрморту. Заслуж ений художник України (1996 р.), Народн ий художник України (2006 р.).

Шевченківська премія 1999 року за серію робіт «Земля Шевченка» і твори останніх років.

Народився в селі Чорний Ос трів Бібрськ ого повіту Львівськог о воєводства Пол ьщі (тепер Жидачівського району Львівської області).

Освіта: Навчався в художньо-промисловій школі. У 195 3 році закінчив Львівський  інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі ‑ Р.Сел ьський, М.Фе дюк, Й.Бок шай).

Життєпис: В.Патик ‑ одна із найвидатніших постатей в українському малярстві другої половини ХХ ст., яскравий представник галицької школи живопису. Він мав власну живописну манеру: контрастне поєднання черво ного й зел еного, оранжево-жовтого і синьо-фіолетового, червоного й білого, до різноманітних технічних засобів ‑ моза їки, фре ски, найбільше ‑ до олійного живопису, пастелі, різних графічних засобів. Відрізнявся винятковою продуктивністю. За його словами: «За творче життя вималював 500-600 кг фарби, замалював 1875 м полотна і зрисував 1,5 тонни паперу. І зараз я живу з повним відчуттям смаку до праці, до життя, до кохання, з незаземленими мріями…і не визнаю паспортного віку». Неодноразово брав участь у республіканських (з 1956 р.), всесоюзних (з 1968 р.) і персональних виставках. Твори живописця зберігаються у музеях та приватних зібраннях в Україні, Росії, Канаді, США, Франції, Китаї, Польщі, Чехії, Киргизії, Вірменії та інших країнах світу.

28 се рпня 2 016 року Володимир Йосипович Патик відійшов у вічність. Поховали митця у родинному гробівці на Личакі вському цвинтарі у Ль вові.

Найупізнанішими творами митця є: «Через кладку» (1955 р.), «Палаючий манускрипт» (1964 р.), «Т.Шевченко на батьківщині» (1965 р.), «Гуцульська мадонна» (1965 р.), «Дівчина з Буковини» (1966 р.), «Довбуш ‑ наша слава» (1967 р.), «Третя подорож на Україну» (1968 р.), «Т.Г.Шевченко серед селян» (1969 р.), «Степ біля Чигирина» (1976), «Пам’ять» (19 82 р.), «Осінь над Тясмином» (1983 р.), «Остання путь» (1987 р.), «Ох і не однаково мені» (1988 р.), «Чи буде суд, чи буде кара» (1989 р.), «Відродження нації» (1990 р.), «Монмартр» (1995 р.), «Реве та стогне Дніпр широкий» (1997 р.), серія «По Черкащині» (1980-1981 рр.), «Околиця Золочева» (2008 р.) та інші.