Офіційний веб-сайт

Овсійчук Володимир Антонович

 

Мистецтвознавець, пе дагог, заслужений діяч мистецтв України (з 1989 року), член-кореспондент Академії мистецтв України (з 2000 року).

Шевченківська премія 1994 року за монографії «Українське мистецтво другої половини XVІ-першої половини XVІІ ст.», «Майстри українського барокко».

Народився 2 8 липня 192 4 року у селі Мали й Скнит Сла вутського району Кам 'янець-Подільської (тепер Хмельницької) області.

Освіта: історичний факультет Львівського державного університету імені І.Франка (1947-1952 рр.); аспірантура при Державному Ермітажі (м.Ленінград, 1960-1964 рр., кандидатська дисертація «Львівський живопис ХVІ-ХVІІІ ст.» (1966 р.)); у 1989 році у Москві захищає докторську дисертацію «Розвиток гуманістичних ренесансних тенденцій в українському мистецтві та їх зв'язок з народно-визвольною боротьбою (друга половина ХVІ ‑перша половина ХVІІ ст.», з 1991 року ‑ професор.

Життєпис: З 19 44 року на фронті, був поранений. Після війни навчався у Ленінградській академії мистецтв, а з 194 7 року ‑ студент історичного факультету Львівського університету. У Ерміта жі здобуває диплом реставратора високої кваліфікації. У 1952-1979 роках ‑ науковий співробітник, завідувач відділу західноевропейського мистецтва Львівської картинної галереї. 1953-1964 роках ‑ викладач Львівського художнього училища ім. І.Труша. Викладач, доцент, професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (з 1965 року), науковий співробітник, завідувач відділу Львівського відділу Інституту мистецтвознавства фольклору та етнографії АНУ (з 1979 року). З 196 6 року працює у Львівській галереї мистецтв, працює над реставрацією Олес ького замку. Відреставрував понад 600 творів. Автор понад 130 наукових праць (15 з них ‑ монографії), зокрема книг: «Львівський портрет ХVІ-ХVІІІ ст.» (1967 р.), «Архітектурні пам'ятки Львова» (1969 р.), «Образотворче мистецтво Югославії» (1983 р.), «Українське мистецтво другої половини ХVІ ‑першої половини ХVІІ ст.» (1985 р.), «Майстри українського бароко» (1991 р.), «Михайло Мороз у Римі» (1993 р., Рим), «Михайло Мороз» (1995 р., Нью-Йорк), «Українське малярство Х-ХVІІІ ст. Проблеми кольору» (1996 р.), «Феодосій Гуменюк. Альбом» (1995 р., автор вступноїстатті), «Майстер кольору Володимир Патик» (1997 р.), «Олекса Новаківський» (1998 р.), «Класицизм і романтизм в українському мистецтві» (2001 р.), «Оповідь про ікону» (2000 р., у співавторстві), «Українське мистецтво»(т.1, 2003 р., у співавторстві), співавтор колективних монографій. Читав лекції в Українській академії мистецтв, Українському музеї (Нью-Йорк), для Українського товариства (Філадельфія), в Яґеллонському університеті (Краків).

Помер 26 липня 2016 року у Львові.