Офіційний веб-сайт

Мюзикл «Скрипаль на даху» Джеремі Бока на лібрето Джозефа Стайна

Автор(-и): Режисер-постановник Богдан Струтинський / Розділ:

Мюзикл «Скрипаль на даху» Джеремі Бока на лібрето Джозефа Стайна. Прем’єра відбулась 25.05.2018 р. на сцені Київського національного академічного театру оперети. Режисер постановник, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Богдан Струтинський.

 

Мюзикл «Скрипаль на даху» у постановці Богдана Струтинського

 

Театрально-видовищний заклад культури «Київський національний академічний театр оперети» 25 травня 2018 року представив бродвейський мюзикл композитора Джеремі Бока «Скрипаль на даху». Легендарний бродвейський твір представлений в Україні в оригінальній версії. Режисер і керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський один із перших і, поки що, єдиний з українських митців ставить на українській сцені бродвейські мюзикли, відкриваючи українській публіці кращі світові зразки сучасного жанру музичного театру. Мюзикли, поставлені Богданом Струтинським у Київському театрі оперети, є слушним продовженням жанрових надбань, що слугує розвитку жанру в Україні. Мюзикл «Скрипаль на даху», створений композитором Джеремі Боком та лібретистами Джозефом  Стайном і  Шелдоном Харніком, став найбільш людяною і правдивою історією театрально-музичної сцени другої половини XX сторіччя. В основі мюзиклу ‑ оповідання Шолом-Алейхема «Тев'є-молочник». Перший показ мюзиклу відбувся на Бродвеї у вересні 1964 року.

Мюзикл розпочинається композицією «Традиція» і саме ця тема, згідно із задумом авторів, стала концепцією всього твору. Єдиною темою традиції, що присутня в усіх музичних складових твору, підкреслена його цілісність, об'єм та масштаб. Традиції життя, їхнє збереження та слідування ним жителями єврейського містечка Анатівка, що під Києвом, близькі та зрозумілі людям різних національностей, різних віросповідань.

Мюзикл вперше поставлений у Києві, що безперечно емоційно підсилює сприйняття (герої оповідань Шолом-Алейхема мешкали саме під Києвом). Бродвейський мюзикл, у якому розповідається про події Східної Свропи у постановці київського театру набуває нових реалістичних відтінків, знаходить власну душу.

Історії, описані Шолом-Алейхемом про Київщину початку минулого століття, мають особливе загострення, відгук у сьогоденні. Українці, росіяни, євреї мирно співіснують в одному просторі, але існують сили, які руйнують усталений мир. Погроми, побиття безневинних ‑ зброя, використана проти євреїв у XX столітті, сучасні форми агресії: «холодна» інформаційна війна і «гаряча» збройна на Сході України, змушують людей залишати власні домівки, шукати кращої долі. Величні теми роду, сім'ї, дому, Батьківщини ‑ важливі сьогодні як ніколи. Те, що відбувається у світі саме зараз, коли зсуваються начебто непорушні пласти гуманізму, людяності, моралі, відображено в ідеях цього твору.

Режисер-постановник мюзиклу Богдан Струтинський через паралелі художнього твору ставить головне питання: Куди рухається сьогодні українське суспільство? Яке майбутнє народу, що відмовляється від власної історії і традицій, і в той самий час чи буде рух вперед, якщо плекати традиції і чекати кращих часів? Головний персонаж мюзиклу, батько великої родини Тев'є Тевель є ревнителем традицій, але зміни у житті, безапеляційні, жорсткі обставини створюють умови для того, щоб визначитись із напрямком руху. Віра у традиції і, водночас, відступлення від них направляють героя зробити найскладніший вибір життя ‑ визначити істинні цінності. Тев'є вибачає доньок, які порушили віковічні традиції і обрали свій, новий шлях. Режисер, використовуючи матеріал мюзиклу, звертається до українського глядача. Він пропонує, ідентифікуючи себе із власною історією і народом, обрати власну, не схожу на існуючі приклади, модель розвитку власної, української держави.

Автори мюзиклу про Тев'є Тевеля назвали свій твір, надихаючись шагалівським образом Скрипаля на даху. Зображення дивовижного колоритного чолов'яги зі скрипкою, що присутній у багатьох роботах художника Марка Шагала, є певним контрастом до концепції твору, але в той самий час, саме він підкреслює її значущість. У традиційній культурі музикант-скрипаль супроводжує всі етапи життя єврейської родини. Скрипаль на даху є символом життєвого укладу, знаковим образом поєднання усталеності і свободи.

Творча група вистави «Скрипаль на даху» у Національній опереті України підтримала шагалівський лейтмотив твору. Сценографія вистави (художник-постановник Олександр Білозуб) не лише ілюстративно допомагає глядачеві знайти важливі асоціації із творчістю Марка Шагала, але поглиблює інтелектуальне сприйняття художнього твору завдяки знаковим рішенням декорацій. Так, наприклад, вітраж, який грає світлом і з'являється у фіналі твору ‑ є відтворенням оригінального вітража Собору святого Стефана в Меці (Франція), розписаного Марком Шагалом у притаманній йому експресивній манері.

Центральним елементом декорації є велика арка із численними хатинками, великими та маленькими ‑ це село, та сама Анатівка, що під Києвом і, водночас, арка є символом єднання її мешканців. В середині села є невидимий будинок Тев'є Тевеля, головного героя. Цей будинок існує у співдружності з усією громадою, об'єднуючи село у єдиний образ домівки і визначений як центр села, світу. У домі є тільки молитовний столик та побутові атрибути. Наприкінці мюзиклу арка розділяється навпіл. Дочки Тев'є від'їжджають, сам він і його односельчани євреї змушені залишити село. У цей момент кожен бере з собою свою маленьку хатку. Батьківщина ‑ не просто територія. Батьківщина є там, де є людина із традиціями і культурою свого народу, які вона зуміла зберегти.

Музика Дж. Бока є яскравою розповіддю про родину Тев'є, де кожен персонаж має свій голос, власну тему звучання у творі. Оркестр звучить піднесено, навіть урочисто, саме такий характер музики підкреслює велич традицій. Диригент-постановник Ігор Ярошенко звертає увагу на значення єднальної сили мелосу твору. При роботі з оркестром і хором колектив відчував велике духовне єднання, що безперечно передається і глядачам. У роботі із нотним матеріалом український диригент зробив акценти на багатонаціональній палітрі мелодій твору.

У пластичному рішенні вистави Вадим Прокопенко поєднує лірику почуттів кожного з персонажів твору і велич їхніх спільних дій у масових хореографічних композиціях. Балетмейстер використовує у постановці хореографічних номерів побутові елементи, вводить у традиційні танцювальні композиції характерну сучасну пластику рухів.

Мюзикл «Скрипаль на даху» Національної оперети України ‑ спроба сучасного відображення складного поєднання розбіжностей життя. Філософська і лірична постановка Богдана Струтинського є вдалою метафоричною розповіддю про одну велику родину і про те, як знайти справжні цінності у часи невблаганних змін. У постановці двадцять чотири персонажі, ролі яких грають сорок чотири артисти-вокалісти, хор театру, артисти балету, симфонічний оркестр, над постановкою працювали бутафори, кравці, взуттєвики, художники театру. Праця сотень людей об'єднана режисерським задумом, щоб у сценічній реальності акторського буття змістовно і переконливо грали музика, колір, безмежні почуття.

Богдан Струтинський ‑ режисер-постановник понад 50 вистав, у творчості є експериментатором, який ніколи не повторюється і завжди ставить перед собою і перед виконавцями та постановниками вистав нові завдання. Мюзикл «Скрипаль на даху» Національної оперети України ‑ масштабна постановка, яка є роботою із чітко вираженим світоглядом зрілого театрального майстра. Філософська і лірична постановка Б.Д.Струтинського є вдалою метафоричною розповіддю про одну велику родину і про те, як знайти справжні цінності у часи невблаганних змін.

Громадська та подвижницька творча діяльність Б.Д.Струтинського цілковито спрямована на затвердження та збереження ідеалів духовної краси, людської гідності та добра, піднесення престижу вітчизняного мистецтва музичного театру, є прикладом самовідданого служіння розвитку театрального мистецтва України.

 

З подання Київського національного академічного театру оперети

Катерина Морозова, театрознавець

 

Дві прем'єри Олександра Білозуба у Національній опереті України.

 

Олександр Білозуб: «Те, що відбувається у нашому крихкому світі саме зараз, коли зсуваються начебто непорушні пласти гуманізму, людяності, моралі, відображено в ідеях мюзиклу «Скрипаль на даху».

Перші прем 'єрні покази мюзиклу Скрипаль на даху у Національній опереті України 25, 26, 30 травня та 1 червня. Знаменитий бродвейський мюзикл, який, до речі, має 9 найпрестижніших нагород американського театру «Тоні», буде представлений в Україні в оригінальній, ліцензійній версії, на отримання якої Київський театр оперетиі знадобилося п 'ять років!

Режисер-постановник проекту Богдан Струтинський до створення візуальної образності спектаклю запросив відомого в Україні та за кордоном художника Олександра Білозуба (Сашко Білозуб), який розповів про свою роботу над виставою:

"У момент зустрічі з таким грандіозним матеріалом як "Скрипаль на даху" стає наочно зрозуміло, що події, які відбуваються у мюзиклі властиві не одній нації, не певному часу, але стосуються всіх людей і різних часів.

Величні теми роду, сім'ї, дому, Батьківщини - важливі сьогодні як ніколи. Те, що відбувається у нашому змінному, навіть крихкому світі саме зараз, коли зсуваються начебто непорушні пласти гуманізму, людяності, моралі, відображено в ідеях цього твору. Міграція, переселення народів надзвичайно актуальна тематика і зрозуміло, що це про єврейський, татарський, український народи (пригадати хоча б ситуацію на Сході нашої країни). Ця тема як ніколи, на часі.

З оформлення вистави стає зрозуміло, що ми звернулися до творчості Марка Шагала. Вважаю, що Шагал - один із найяскравіших представників єврейської культури. Це художник, який ні на кого не схожий, який ніколи не асимілював у своїй творчості, не розчинився в європейській культурі, хоча змінив країну проживання, громадянство.

Центральним елементом декорації у виставі є велика арка із численними хатинками, великими та маленькими - це село, та сама Анатівка, що під Києвом. Водночас арка - символ єднання її мешканців. В середині села є невидимий будинок Тев'є Тевеля, головного героя. Цей будинок існує не сам по собі, він існує у співдружності з усім селом, з усією громадою, об'єднує село у єдиний образ домівки і визначений як центр, села, світу, центр Землі. У домі є тільки молитовний столик та побутові атрибути. Наприкінці мюзиклу арка розділяється навпіл. Дочки Тев'є від'їжджають, сам він і його односельчани євреї змушені покинути село. У цей момент кожен бере з собою свою маленьку хатку.

Батьківщина - не просто територія. Батьківщина є там, де є людина із традиціями і культурою свого народу, які вона зуміла зберегти".

Ще одну роботу Олександра Білозуба, тепер вже не тільки художника, але і режисера глядачі Національної оперети України побачать наприкінці театрального сезону. 16, 17, 23 і 24 червня нова прем'єрна вистава на новій театральній сцені буде справжнім сюрпризом для шанувальників театру. На нульовому поверсі історичної театральної будівлі, що на Великій Васильківській 53/3, розташується експериментальна сцена (Stage Lab), де для невеликої аудиторії (—40 осіб) будуть створюватися різножанрові вистави камерного формату, а першою постановкою стане одноактна п'єса французького драматурга Марселя Мітуа «Акомпаніатор».

«Моновистава «Акомпаніатор» буде камертоном того, що відбуватиметься на експериментальній сцені, — вважає Олександр Білозуб, — Це буде аналіз, лабораторія, експеримент з тим, чим живе театр. Це сповідальна і відверта вистава про сутність театрального життя».

 

Стаття була надрукована у газеті «Культура і життя», та журналі «Театрально-концертний Київ» у червні 2018 року.

Коментарі