Офіційний веб-сайт

Куликов Євген Леонідович

Скульптор, художник театру. Член-кореспондент Міжнародної академії мистецтв(з 1991року). Член Американського біографічного центру (Кембридж, Великобританія).

Шевченківська премія 1983 року разом з А.Яворським, В.Глибченком, І.Іваненко, Л.Новиковим, В.Шклярем, А.Хабінським ‑ за реставрацію у 1980-1982 роках Маріїнського палацу ‑ пам'ятки архітектури XVIII століття.

Народився 25 травня 1946 року у Києві.

Освіта: Київський художній інститут (1970 р., навчався у М.Лисенка).

Життєпис: До 1990 року живе і працює у Києві. У цей час створив фонтан «Садко» (бронза), який розміщений на центральній площі у м.Суми, скульптури «Прометей» біля Київського політехнічного інституту (1981 р.). Під час реставрації Маріїнського палацу виконав усі скульптурні композиції для головного фасаду будинку та фонтанів головного палацу. Вивчивши архівні документи, відтворив скульптурну композицію «Правосуддя та Милосердя» на головному фронтоні, а для фонтанів головного палацу зробив авторські копії двох фігурних композицій ‑ «Амури, що борються за серце» та «Амури, які увінчують серце», та інші скульптурні роботи. Брав участь у створенні скульптурних композицій світильників сходів головного входу. За проект пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську відзначений премією. У 1990-1995 роках працює директором Центру Візуального і Драматичного мистецтва у Москві. У 1995 році затверджений головним художником і керівником Міжнародної програми «Європа ‑ Дім мистецтв». Він автор Мавзолею Князя Відта у Німеччині (1993 р.), сонячного годинника «Хронос» у палаці Вільфлінгем у Німеччині (1994 р.).

Як театральний художник, Євген Куликов оформив вистави у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки, Київському театрі поезії (1979-1983 рр.), у Московських театрах комедії та міміки і жесту (1985-1989 рр.). У 1997-1999 роках ‑ у театрах Чехі ‑ сценограф і художник костюмів у виставах «Дядя Ваня» А.Чехова (1998 р., Національний моравсько-сілезький театр), «Електра. Метаморфози міфу» О.Мелешкіної (театр «Марта» в м.Брно), «Майстер і Маргарита» М.Булгакова (Національний театр, м.Прага).

Міжнародний біографічний центр (Кембридж) визнав Євгена Куликова «Людиною року, 1995-1996».

Зараз живе і працює у Німеччині.