Офіційний веб-сайт

Кульчицька Олена Львівна

Художниця, митець (живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), народне прикладне мистецтво, килимарство; навіть проектувала меблі) педагог, народний художник УРСР (з1956 р.).

Шевченківська премія 1967 року за серію графічних і живописних циклів, у яких відображено героїчну історію і мистецьку культуру українського народу.

Народилася 15 вересня 1877 року у м.Бережани, тепер Тернопільської області.

Померла 8 березня 1967 року у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі.

Освіта:приватна художня школа-студія Р.Братковського та С.Батовського-Качора у Львові (1901-1903 рр.), Львівська студія художників реалістичного напрямку , Академія мистецтв у Відні (1908 р.).

Життєпис: У 1909 році Олена Кульчицька вперше експонувала свої роботи у Львові (живописні твори: жанрові композиції «Жнива», «Діти зі свічками», портрети «На прощу», численні пейзажі, натюрморти). Знаменною віхою в житті молодої художниці був 1912 рік, коли вона вперше взяла участь у Київській українській художній виставці.

У 1945-1951 роках ‑ викладала в Українському поліграфічному інституті ім.І.Федорова (з 1948 року ‑ професор; тепер ‑ Українська академія друкарства). Була співзасновником музею «Стривігор» у Перемишлі. Депутат Верховної Ради УРСР 3-4-го скликань.

Творчість: Авторка понад 4000 художніх творів. Спочатку були живописні твори ‑ «Діти на леваді» (1909 р.), «Жнива», «Бабуся», «Діти з свічками». Далі ‑ офорти «При лямпі», «Біля криниці», дереворити «Довбуш», «Зима», цикл «Історія княжих часів», численні ліногравюри, серед них знаменитий цикл «Українські письменники» та «Лихоліття українського народу». Велику мистецьку й наукову вартість мають її альбоми акварелей «Народна архітектура західних областей УРСР» та «Народний одяг західних областей УРСР» (1959 р., більш ніж 100 малюнків). За 1928-1946 роки вона пройшла пішки майже всю Західну Україну, малюючи з натури. Оформлення Олени Кульчицької увійшли до золотого фонду української книжкової ілюстрації («Слово о полку Ігоревім», «Тіні забутих предків», «Лис Микита»). Ілюструє тритомну працю етнографа Стефаника. Вона була піонером мистецького оздоблення дитячої книжки на західноукраїнських землях. Багато сил художниця віддала килимарству: створювала ескізи орнаментів для килимів. Вона створила також неповторні перлини з емалі, бронзи, майоліки.