Офіційний веб-сайт

Коваль Олександр Іванович

Народний артист України (1993), доцент (1991), член-кореспондент Академії мистецтв України (1998); Інститут проблем сучасного мистецтва Аадемії мистецтв України, завідувач лабораторії екранних мистецтв (з 2004); кінооператор, кінорежисер; завідувач катедри кінорежисури та кінодраматургії Київського національного університету театру, кіна і телебачення ім. І.Карпенка-Карого (з 1991); секретар Спілки кінематографістів України (з 1986). 

Народився: 07.05.1945 (с.Жердова, Київська область).

Освіта: Всесоюзний державний інститут кінематографії (1971).

З 1963 - освітлювач, асистент оператора, кінорежисер-кінооператор вищої категорії, 1997-2003 - директор, студія Українська студія хронікально-документальних фільмів ("Укркінохроніка"). З 1990 - художній керівник майстерні кінорежисури документального кіна, з 1991 - доцент катедри кінорежисури та кінодраматургії, Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Лавреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991), Державної премії України ім. О.Довженка (2006). Орден "Знак Пошани" (1986). Медаль "Ветеран праці" (199). Орден "За заслуги" III ст. (10.2001). Золота медаль АМУ (2005)

Понад 70 фільмів: "Секрет мовчання" (1971; приз міжнар. кінофестивалю "Кіномарина-73"), "Відкрий себе" (1972), "Шлях до тунелю" (1975; приз "Срібний голуб" XIX міжнар. кінофестивалю в Ляйпциґу), "Меланчине весілля" (1979; приз "Срібний голуб" XXI міжнар. кінофестивалю в Ляйпциґу), "Отак і пишу. Остап Вишня" (1982), "На червоній косі" (1986), "Поріг" (1987), "Як нам майбутнє дається" (1987), "На Різдво" (1988), "Тарас" (1989), "Перед іконою" (1990), "Дім. Рідна земля" (1991), "Грішна Дозя з Криворівні" (1993); "Терновий вінок", "Гряди по мені", "Неофіти", "А ще не сьома печатка" (1995, з циклу "Заповіти Йосифа Сліпого"), "Гамлет з геппі-ендом" (2003) та ін.

Захоплення: садівництво.

Помер 26.09.2018 р.