Офіційний веб-сайт

Коломієць Олексій Федотович

Письменник та драматург.

Шевченківська премія 1977 року за драматичну дилогію «Голубі олені» і «Кравцов».

Народився 17 березня 1919 року у с.Харківці Лохвицького району на Полтавщині.

Помер 23 листопада 1994 року у Києві; похований в с.Харківцях.

Освіта: У 1935-1938 роках ‑ навчається на робітфаці при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету.

Життєпис: Зі студентської лави пішов на фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській роботі; був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому комсомолу, в 1950-1953 pоках працював відповідальним редактором газети «Молодь України», потім у журналі «Зміна». Тоді ж починає друкувати перші нариси й оповідання, що склали збірку новел «Біла криниця» (1960 р.). Однак популярність здобув як драматург з комедією «Фараони».

Творчість: Він автор понад 20 п’єс: драма «Чебрець пахне сонцем» (1963 р.), п'єса «Прошу слова сьогодні» (1964 р.), драматична дилогія «Планета Сперанта» (1965 р.), «Спасибі тобі, моє кохання» (1967 р.), «Келих вина для адвоката» (1969 р.), дилогія «Горлиця» (1970 р.), «Перший гріх» (1971 р.), «Одіссея в сім днів» (1972 р.), дилогії «Голубі олені» (1973 р.) і «Кравцов» (1975 р.), «Срібна павутина» (1977 р.), драма «Дикий Ангел» (1979 р., постановка якої у Київському театрі ім. І.Франка відзначена Державною премією СРСР), драми «Убий лева» (1982 р.), «Злива» (1985 р.), «Санітарний день» (1983 р.), «Двоє дивляться кіно» (1986 р.). «Святі грішниці» (1989 р.). Є у нього й дві драми на теми минулого: «За дев'ятим порогом» («Запорізька Січ», 1971 р.) та «Камінь русина» («Град князя Кия», 1981 р.) та інші. Його п’єси користувалися успіхом у багатьох театрах України та закордоном.