Книжка у 2-х томах «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України», автор: Станіслав Аржевітін, видавництво «Друкарня «Рута» (м.Кам’янець-Подільський), рік видання: 2020.

Висунуто Національною Спілкою краєзнавців України.

Двотомник «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» Станіслава Аржевітіна

Двотомник С.Аржевітіна «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» ‑ це оригінальна праця, що написана яскравим авторським почерком на основі використання численних архівних джерел. Тож вона є унікальною публіцистичною та історичною працею водночас. Фактично це грандіозна енциклопедія історії національно-визвольних змагань українських патріотів Закарпаття, що базується на джерелах із розсекречених архівних спецфондів Служби Безпеки України та матеріалів Державного архіву Закарпатської області. В цій праці С.Аржевітіна вперше вводяться в обіг незнані джерельні матеріали радянських спецслужб, що ілюструють події в Закарпатті із ліквідації українського національно- визвольного підпілля, боротьбу з місцевими 85-ма повстанськими групами, репресіями церковних діячів, «фільтрацією» репатріантів та реемігрантів тощо. Це справжня фундаментально-синтетична праця, що є результатом багаторічних напружених пошукових зусиль дослідника, безмежно залюбленого у свою малу батьківщину. Саме завдячуючи йому у закарпатському селі Колочаві діють 10 музеїв, зведено 20 пам’ятників та скульптурних композицій, проводяться три етнографічні фестивалі. Також С.Аржевітін видав 6 книг з історії цього верховинського краю. Це гідний приклад для наслідування й водночас унікальний, адже ж аналогів йому немає в нашій державі. Так досліджувати, реконструювати, зберігати і популяризувати історію рідної землі здатен лише справній український патріот, а тому безперечно має отримати гідну оцінку. З метою вивчення цього досвіду в 2018 році Національна спілка краєзнавців України здійснила в це село спеціальну науково-краєзнавчу експедицію «Народне музейництво Закарпаття: здобутки і перспективи».

Справжньою перлиною цих зусиль С.Аржевітіна у справі об’єктивного вивчення історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців є двотомник «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України». У ньому читач отримає змістовну відповідь на запитання «Чи була Карпатська Україна в 1939 р. окремою українською державою та своєрідним передвісником проголошення незалежності нашої держави?». Також ця праця грунтовно доводить органічний, нерозривний зв'язок Закарпаття зі своєю Матір’ю-Україною, бути з якою закарпатські українці прагнули весь час і доводили багатовіковою боротьбою.

Автор двотомника подав у ньому унікальну підбірку архівних документів щодо діяльності патріотичних центрів Закарпаття у XX сторіччі: культурно-просвітницького товариства «Просвіта», монастирів греко-католицького ордену «Васіліан», українськихкласичних гімназій в Ужгороді, Мукачеві. Берегово, Хусті, Мукачівської торгівельної академії, партії українського спрямування ‑Українське національне об’єднання (УНО), молодіжних організацій «Пласт» і «Січ», парамілітарної організації «Карпатська Січ», патріотичної закарпато-української діаспори у США тощо.

Том І присвячений дослідженню діяльності патріотичних центрів Закарпаття, їх ролі в українському державотворенні, в том числі Карпатської України і побудові незалежної Української держави на всіх українських етнічних землях.

Том ІІ присвячено оперативно-агентурній роботі органів НКВС-МДБ-КДБ і МВС у Закарпатті по «викорчовуванню» проявів боротьби за українську незалежницьку ідею в краї. Подано правдиву і непросту долю активістів національно-визвольного руху.

Автор взяв на себе відповідальність скласти список 4391 учасників національно-визвольного руху в Закарпатті, які за матеріалами Галузевого архіву СБУ не перейшли на бік радянських репресивних органів та продовжили залишатись у визвольному русі.

У Закарпатті в середині минулого століття виникли два осередки українського державотворення ‑Карпатська Україна (1939 р.) і Закарпатська Україна (1944-1945 рр.). Навіть обізнані закарпатці не завжди відчувають різницю між цими регіональними «квазідержавами». Крім того, читачу пропонується новий погляд на передумови створення, обставини існування Карпатської України та її роль в утвердженні української державності.

Джерельна база двотомника і висновки автора органічно доповнюють колективну монографію Урядової комісії, що в 2005 році підготувала спробу правдивої оцінки діяльності ОУН і УПА в роботі «Організація українських націоналістів і Української повстанської армії. Історичні нариси». Однак поза увагою цього дослідницького проекту залишився цілий пласт національно-визвольних змагань українських патріотів Закарпаття та боротьба радянської влади з повстанським рухом у цьому українському краї. Очевидно це і послужило головним поштовхом для додаткових досліджень С.Аржевітіним літерних і агентурних справ, що стали доступними для дослідників в Галузевому архіві СБУ після їх «розсекречення», особливо починаючи з 2006 року, відповідно до прийнятих Указів Президента України.

Двотомник «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» ‑це цілий мікрокосм українського західного порубіжжя в Закарпатті, як зазначив у передмові до нього академік НАН України В.Смолій. Загалом, це величезний, не комерційний і навіть не стільки науковий, як культурницький проект з історії національно-визвольного руху Закарпаття. Праця оригінальна, заснована на раніше не залучених до науково- публіцистичного обігу численних архівних матеріалах, що й дозволили С.Аржевітіну здійснити цілісну й вичерпну реконструкцію історії національно-визвольного руху українців Закарпаття та доводять нерозривний зв'язок цього краю з Україною, що є особливо актуальним в світлі сучасних подій. Є це і гідним актом вшанування жертовності поколінь закарпатських українців для відновлення українського державотворення.

Саме тому праця С.Аржевітіна «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» належить до розряду досліджень державної ваги.

З подання Національної Спілки краєзнавців України