Офіційний веб-сайт

Книги поезій «Діагноз», «Недільне двокнижжя» (ронделіана)

Автор(-и): Микола Боровко / Розділ:

Книги поезій «Діагноз», «Недільне двокнижжя» (ронделіана), автор: М.Боровко, видавництва: «Книга-плюс», «Медіа-цент»ТС» (м.Бориспіль), роки видання: 2017, 2019.

 

Книги поезій «Діагноз», «Недільне двокнижжя» Миколи Боровка

 

Національна спілка письменників України представляє на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у напрямі «Література» поетичні книжки Миколи Маркіяновича Боровка «Діагноз» та «Недільне двокнижжя».

Боровко Микола Маркіянович народився 13 травня 1948 року в селі Борщів Баришівського району Київської області. Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім.Горького, працював учителем, директором середньої школи, начальником управління освіти і науки Бориспільського міськвиконкому. Нині ‑ проректор та викладач української мови Бориспільського інституту муніципального менеджменту при МАУП. Автор двох десятків книжок, зокрема «Березень планети», «Земні турботи», «На межі літа», «Хатнище», «Ронделі», «Трубіж», «Сповідь», «Різдво весни», «Крізь мене Альта протіка», «Пегаменти літа», «Галактика очей» та інші. Лауреат премій імені О.Бойченка, П.Чубинського, А.Малишка та Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Г.Сковороди.

Нові книжки Миколи Боровка «Діагноз» і «Недільне двокнижжя» ‑ унікальні в українській поезії. Ці збірки стали вагомим етапом багаторічних шукань автора в царині рідкісної класичної форми, його значною перемогою на теренах послідовного протистояння жанрово-строфічній розхристаності нашої лірики й помітним внеском до набутків сучасного віршотворення. Своєрідне зібрання творів із трьох злютованих воєдино канонічних строф засвідчило значущий етап життєвої й творчої зрілості автора. Воістину аристократичний рондель для нього ‑ поетична доля, той магічний кристал, який протягом років і років дає змогу по-своєму побачити навколишню дійсність, народне життя, його історію, відтворити образним словом нескінченні зміни й переливи вічного часопростору.

Микола Боровко пише свої твори під небокраями рідної землі. Звідти бачиться далеко ‑ і в минуле, і в майбутнє. Бачиться минуле народу й свого роду, його солона доля й світла душа. Це не перебільшення, а природна для Миколи Боровка система історичних та моральних координат. Система широкомасшабна, вивірена й виболена. У ній відбивається вміння і передати сутність давніх подій, і випрозорити високі ідеали, і побачити крізь тумани безпам'ятства одвічну красу, перед якою слід завжди благоговіти.

Ліричний герой книжок мовби тримає в чутливих пальцях золоту нить, яка, єднаючи різні епохи, веде до правитоків українства й українськості, їхньої неопалимої купини, тих стежок, на яких народ пролив не одну краплю крові. І тут постає ще один священний символ ‑ калина, яка розквітає під Києвом. Розквітає донині відтоді, як варязький конунг Олег став правити полянською землею. Згадуються в творах Миколи Боровка і Скіфія, і Аскольд, і ордища завойовників на Альті, і хитромудрі хозари... Висновок однозначний, стрілою спрямований проти новочасних манкуртів. Оповідь про нас така українна, що душа виповнюється ясним степовим сонцем і смарагдовою ніжністю Карпат. Книга «Діагноз» - аналіз хвороб суспільства зі спробою духовного лікування нації.

Возвеличення рідної землі і людини на ній ‑ перший, ще з минулого століття, і нині незмінний мотив у творчості поета. А другий ‑ несприйняття, заперечення, осуд руйнівного начала, опір нищенню краси й гармонії. У віршах Миколи Боровка домінує духовна мудрість та філософська споглядальність («Всі кольори я душею сприйму»), до самоспонуки («Сприймай цей світ відвертим і мінливим»), зблискує щире зізнання: «Пручаються слова»... Усе це ‑ лише окремі грані поетичного світу, витвореного пам'яттю, уявою й любов'ю Миколи Боровка.

Микола Боровко дивиться на світ крізь магічний кристал естетики рідного краю, живе його традиціями та культурою, оберігає й випрозорює душу народною етикою. Вірші автора, ніби зігріті теплом латаної-перелатаної куфайки, збереженого ще із незабутніх шістдесятих років минулого століття, що аж випромінюють доброту й сердечність, щирість і лагідність. А книга «Дводільне двокнижжя» це неповторне явище нашої культури. За розділом першої книги «Теургія» написано музичний твір ‑ кантату «Безсмертя». Саму книгу перекладено португальською мовою в Бразилії. Нині цю книгу перекладають у Болгарії, Словаччині, Польщі і Македонії.

Вивіреність поетичної форми, прозорість метафоричних сполук, витонченість епітетів ‑ такий сьогодні Микола Боровко. Майстер класичної форми, який поринає в магію рідної мови з вірою в те, що читачі адекватно сприймуть письмена душі, яка, відкрита для світу, любить усе суще і кличе пізнати усе. Його рондель ‑ це неоціненний клад у розвиток сучасної української, європейської та світової літератури, який ознайомлює читачів планети найкращими зв'язками українського ронделя.

Дослідник історії і культури рідного краю, ініціатор проведення Першого міжнародного фестивалю ронделя в місті Борисполі в травні 2015 року, він упоряднику вав першу «Антологію українського ронделя» та «Антологію сучасного українського-болгарського ронделя».

І нині працює над укладанням «Антології світового ронделя», Микола Боровко очолює Всеукраїнську асоціацію поетів-ронделістів.

Микола Боровко ‑ гордість сучасної творчої інтелігенції України і заслуговує на присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 2020 року у напрямі «Література».

 

З подання НСПУ

Коментарі