Офіційний веб-сайт

Книга прози «Віч-на-віч з вічністю»

Автор(-и): Вадим Пепа / Розділ:

Книга прози «Віч-на-віч з вічністю», автор: В.Пепа, видавництво: «Меркюрі-Поділлля» (Вінниця), рік видання: 2019.

 

Книга прози «Віч-на-віч з вічністю» Вадима Пепи

 

Національна спілка письменників України представляє на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2020 року у напрямі «Література» прозову книжку Вадима Івановича Пепи «Віч-на-віч з вічністю»

Вадим Іванович Пепа народився 9 січня 1936 року в селищі Драбів на Черкащині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Працював кореспондентом редакції газети «Літературна Україна», завідуючим відділом художньої літератури газети «Друг читача». Нині ‑ на творчій роботі.

Вадим Пепа ‑ автор книжок для дітей «Найкращий трамвай» («Веселка», 1979), «Прилетів лелека з вирію» («Веселка», 1986), художньо-документальної повісті «Не підведи, брате» («Веселка», 1981), поетичної книжки за народними мотивами «Скажи мені, соколе», сценаріїв художньо-документальних фільмів «Петро Панч» (студія «Укркінохроніка»), «Андрій Головко», «Квіти Черлятки», «Право на мрію», «В кінці літа», «Клятва перед прапором», історичної розвідки «Україна в дзеркалі тисячоліть».

З польської переклав поезії Бартоломея Зиморовича, низку творів анонімних авторів XVI століття, зокрема «Epicedion».

Член Спілки письменників України з 1988 року.

Лауреат премії імені Івана Нечуя-Левицького за 2007 рік за книжку історичний нарис «Ключі од вирію».

Лауреат премії ім.Олеся Гончара за книжку: «Пам'ять української душі» (2014).

На здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка ТО прозаїків подає книгу авторки «Віч-на-віч з вічністю». У новій своїй книжці Вадим Пепа заглиблюється в українську історію на 20 і більше тисяч років, у ті часи, з якими асоціюється Мізинська археологічна культура.

Відома у всьому світі і маловідома в Україні Вадим Пепа ‑ непересічна ‑ про сенсаційні знахідки біля села Мізин на Чернігівщині, на одній із найдавніших пізньопалеолітичних пам'яток Європи, знають здебільшого історики та краєзнавці. Стоянка мисливців на мамонтів відкрита у 1907 році на правому березі Десни, притоки Дніпра, досліджувалася Хведором Вовком. Археологи на глибині 1,5-3 метри виявили цілий господарсько-побутовий комплекс на площі понад тисяча квадратних метрів ‑ стаціонарні житла з мамонтових кісток, ями-сховища, виробничі центри й вогнища.

Вадим Пепа у своїй книжці «Віч-на-віч з вічністю» не раз звертається до теми Мізина, стверджуючи, що від появи людини там, де дотепер етнічні українські землі, неперервно і незнищенно всупереч лихим напастям розвивається український етнос, а з ним невіддільно й невідривно ‑ перші державні утворення українців та їхня мова.

Філософи кажуть, що кожна деталь має значення. Мізинські орнаменти на кістках мамонтів для історії української нації мають величезне значення ‑ вони одне із свідчень безперервності буття українського етносу, того, що на наших теренах від покоління до покоління передавалися традиції, звичаї, культура, на ґрунті яких виникають перші прадержавні утворення праукраїнців.

Вадим Пепа ‑ непересічна особистість, автор глибинного слова, із власним словесним малюнком високохудожньої прози, що віддзеркалює віки України. На наш погляд, його праці заслуговують найвищого пошанування і присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

З подання НСПУ

Коментарі