Офіційний веб-сайт

Книга есеїв «В ізоляції»

Автор(-и): Станіслав Асєєв / Розділ:

Книга есеїв «В ізоляції», автор: Станіслав Асєєв, видавництво «Люта справа», рік видання: 2018.

 

Книга есеїв «В ізоляції» Станіслава Асєєва

 

«В Ізоляції» є унікальним та видатним твором, який зробив значний внесок у збагачення історичної пам'яті українського народу, утвердження гуманістичних ідеалів та розвиток демократичних процесів в Україні.

«В Ізоляції» ‑ це збірка есеїв журналіста Станіслава Асєєва, до якої увійшли його статті про окупований Донбас, що були опубліковані у низці українських медіа, зокрема «Радіо Свободі», «Дзеркалі Тижня», «Українській правді» та «Українському Тижні» з 2015 по 2017 роки. Після захоплення Донецька проросійськими сепаратистами Асєєв залишився у місті. У своїх статях він висвітлював повсякденне життя в окупації для української та міжнародної аудиторій. Через журналістську діяльність та громадянську позицію був викрадений спецслужбами «ДНР» та незаконно ув'язнений на 962 дні на території фонду ІЗОЛЯЦІЯ, яку бойовики перетворили з артцентру на секретну в’язницю.

«В Ізоляції» ‑ єдина в Україні публіцистична збірка дописів про життя українців в окупованому Донбасі, яка базується не лише на свідченнях інших людей. Натомість вона насамперед містить оповідь від першої особи, професійного журналіста, який збалансовано, точно, оперативно та достовірно описує події і їхніх учасників та розмірковує над змінами, які він спостерігає. Асєєв ‑ не лише фаховий журналіст, в його творчому доробку є й художні твори. Відтак досвід написання оповідань, віршів та драм допомагає автору надавати публіцистичним нарисам про Донбас сюжетної динамічності та певної метафоричності. Магістерський ступінь з релігієзнавства дозволяє Станіславу Асєєву глибоко та переконливо висвітлити у своїх статтях механіку функціонування тієї специфічної ідеології, яка стала підґрунтям для встановлення сепаратистського режиму на українських теренах, включно із роллю православ'я Московського патріархату у формуванні світосприйняття мешканців Донбасу. Професійні репортажі, максимально наближені до режиму прямої трансляції та присвячені темам, які хвилювали і хвилюють українців по обидві сторони лінії розмежування (хто та як живе в окупації? чи залишились там люди з проукраїнськими поглядами? як саме Росія здійснює кураторство «республіками»?) та динамічна подача матеріалу ‑ все це робить збірку «В Ізоляції» унікальним твором.

Твір з історіографічною точністю описує хроніку перших років війни на Донбасі, включно з антиукраїнськими протестами та захопленням адміністративних будівель, сумнозвісним «парадом полонених» у Донецьку, зміною ватажків бойовиків, процедурою фальсифікації «місцевих виборів» у 2016 році, пограбуванням підприємств, перебігом кількох хвиль міграції з окупованих територій та змінами у системі освіти й культурі. Понад те, статті збірки фіксують трансформації суспільного життя, які відбуваються в окупованих містах Донецької та Луганської областей: культивування радянського минулого, вплив пропаганди на свідомість, сприйняття війни та Мінських домовленостей різними соціальними групами, зміна очікувань від проекту «Новоросія» та встановлення атмосфери терору 1930-х років. Необхідно зазначити, що Станіслав Асєєв особливу увагу зосереджує збору усних свідчень та доказів про причетність РФ до розв'язання війни на Донбасі, які вказують на спонсорування Росією сепаратистських бойовиків та постачання їм зброї через непідконтрольну Україні ділянку україно-російського кордону. Чітка та послідовна хронологія історичних подій 2014-2017 років на Донбасі, яка базується на доказах та посиланнях на джерела, дозволяє твору вписати цей критичний для України період життя в історичну пам'ять українського народу.

На тлі емоційних висловлювань, ладних часом дегуманізувати (та демонізувати) мешканців Донбасу («всі, хто залишився – зрадники», «всі вони однакові», «злодії» тощо), що були особливо поширеними у перші роки війни, статті Асєєва, а надто ‑ його власна історія ‑ відкрили ширший контекст для сприйняття та розуміння українців з окупованих територій. Автор, зокрема, пише про тисячі мешканців Донбасу, які з різних міркувань не змогли покинути домівки, проте зберігають відданість Україні та «мовчки перераховують із Донецька 50 гри на [українську] армію» («В Ізоляції», стор. 164). Асєєв описує соціологічний портрет українського патріота на окупованих територіях (заразом наводячи історії їхніх опонентів з «ополчення»), розмірковуючи про національну ідентичність та українську самосвідомість на Донбасі та згадує ситуації, які дозволяють побачити у тих, хто залишається в окупації, насамперед людей. До прикладу, таких, які 24 серпня 2016 року, попри серйозну небезпеку, увімкнули гімн України у центрі Донецька. Сам Асєєв вважав своїм журналістським та громадянським обов'язком не залишати Донбас і ризикував життям заради того, аби доносити до українців правдиву інформацію про події. Деконструкція міфів про українців Донбасу та детальний опис обставин та атмосфери, у якій вони перебувають з 2014 року, сприяє кращому розумінню мешканців окупованих територій та промоції гуманістичних ідеалів серед українців.

Внеском твору у розвиток демократичних процесів в Україні є встановлення численних порушень прав людини, які здійснюються окупаційною владою на Донбасі: страти без слідства та суду, відсутність правової системи та гарантій безпеки, заборона інакомислення тощо. Роль Асєєва як неупередженого спостерігача є тим більш цінною, якщо врахувати, що жодна з міжнародних або українських правозахисних організацій не має повного доступу до окупованої території і не може там провести розмови з пересічними людьми ‑ надто так, як це зміг зробити Станіслав як місцевий мешканець, якому його співрозмовники розповідали більше, ніж вони б довірили «західним» або українським організаціям. Понад те, у своїх статтях Асєєв послідовно та аргументовано відстоює тезу про те, що культура неповаги до прав людини та відсутність верховенства права на Донбасі сприяли встановленню тоталітарного режиму. Відповідно, розвиток демократичних процесів ‑ єдиний шлях України до вільного та життєздатного майбутнього. Статті, які увійшли до збірки, були написані в умовах тоталітарного режиму «ДНР», який заперечує будь-які громадянські або політичні права ‑ та який жорстко, за допомогою численних тортур, покарав Асєєва за свободу його думок. Відтак «В Ізоляції» є символом демократичних прагнень українців, які, навіть усвідомлюючи серйозну небезпеку, воліють відстоювати свої свободи та права. До слова, автор нещодавно отримав престижну Free Media Award’s‑ саме за збірку «В ізоляції» ‑ як приклад високої оцінки з боку міжнародної спільноти роботи Асєєва в критичних умовах війни та диктатури.

Збірка «В Ізоляції» вже допомогла багатьом українцям отримати збалансовану та зважену хроніку подій на Донбасі, розширити свій горизонт сприйняття мешканців окупованих територій та усвідомити важливість демократії для власної безпеки й добробуту та майбутнього країни. Відзначення «В Ізоляції» Національною премією України імені Тараса Шевченка піднесе статус роботи та дозволить їй охопити ширшу національну і міжнародну аудиторію, посилюючи внесок у духовне надбання, який твір вже зробив для українського народу, та адвокатуючи у світі позицію України у війні з Росією.

 

З подання МБФ «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив»

 

Шановні пані та панове!

Від імені Українського ПЕН хочу рекомендувати на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2021 рік збірку есеїв Станіслава Асєєва «В Ізоляції» (видавництво «Люта справа», 2018).

Станіслав Асєєв є членом нашої організації з 2017 року. Для нас це унікальний випадок, адже ми прийняли його до ПЕН без згоди самого автора, оскільки в той час Станіслав Асєєв перебував у полоні бойовиків «ДНР». Наше рішення було проявом солідарності, бажанням підтримати колегу й розповісти про його справу світу. Водночас ми приймали до нашої організації перспективного письменника, адже на той час Станіслав Асєєв був автором цікавого роману «Мельхіоровий слон». Трішки згодом друком вийшла збірка есеїв «В Ізоляції», яку упорядкувало і підготувало до друку Радіо Свобода, ‑ і ми побачили, що Станіслав є ще й дуже майстерним публіцистом.

Цінність цієї книжки, до якої ввійшли тексти Станіслава Асєєва, написані для «Українського тижня», Радіо Свобода, «Дзеркала тижня» та «Української правди», ‑ насамперед в їхній правдивості та об'єктивності. У перші роки окупації Донбасу саме голос Станіслава Асєєва (тексти публікувалися під псевдонімом Станіслав Васін) давав нам можливість зрозуміти, що відбувається на окупованих українських територіях. Як журналіст із репортажним талантом у своїх текстах цього періоду Станіслав відтворює деталі, які демонструють, як на окуповані частини Донецької і Луганської областей приходять нові окупаційні правила і символи, як змінюється мова, якою говорять жителі цих міст, а головне ‑ як в комунікацію між людьми проникає страх, що змушує всіх, з ким спілкується Станіслав, одягати маски і вдавати свою лояльність до нового режиму. При цьому сам Станіслав у своїх текстах такої маски не вдягає і фіксує все з неймовірної чіткістю, не приховуючи ані свого ставлення до бойовиків і, водночас, не уникаючи критики української влади за її нерішучість і розгубленість у перші місяці окупації. За правду про життя в «ДНР» Станіслав заплатив свободою ‑ двома з половиною роками, проведеними в одному з найстрашніших місць у сучасній Європі ‑ концентраційному таборі «Ізоляція», який бойовики відкрили у приміщенні арт-центру.

У книжці «В Ізоляції» Станіславу Асєєву вдалося створити цілісну картину життя людини в умовах окупації і війни. Для України ця збірка стала болісним свідченням про те, що відбувається на Донбасі після 2014 року. Разом з тим - це також надзвичайно цінний документ для світу, який усе менше згадує про війну, яку проти України розв'язала Росія. Саме тому спільно з Міжнародним фондом «Відродження» минулого року ми розпочали переклад цієї книжки англійською та німецькою мовами. В Німеччині збірка з'явиться уже в листопаді цього року, в Америці ‑ навесні 2021 року.

Ми переконані, що ця книжка заслуговує на здобуття Національної премії України ім.Т.Шевченка. Ця висока державна відзнака допоможе їй отримати більшу увагу й промоцію в Україні: що більше українців дізнаються про це важливе видання, то більше у нас шансів, що ті сценарії, які втілила на Донбасі і в Криму Росія, ніколи не повторяться і будуть засуджені не лише в Україні, а й у всьому світі.

 

З повагою,

президент

ГО «Український осередок

Міжнародного ПЕН-клубу

Андрій Курков

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA