Офіційний веб-сайт

Книга «Заклятий меч, або Голос крові»

Автор(-и): Володимир Аренєв / Розділ:

Книга «Заклятий меч, або Голос крові», автор: Володимир Аренєв (Володимир Пузій), видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», рік видання:2020.

Висунуто видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

 

Повість-фантазія «Заклятий меч, або Голос крові» Володимира Аренєва

 

Одна з вад нашого часу - розірваність, фрагментованість. Ми наче живемо у світі, де рукою можна сягнути до будь-якого міста, отримати будь-яку інформацію, почути будь-яку пісню. Але водночас наші уявлення про власне минуле подрібнені, затьмарені токсичною імперською пропагандою. Ми немов існуємо окремо: поза іншими країнами, не пов'язані з їхніми історією та культурою. Не бачимо масштабу, не відчуваємо взаємозв'язку часів, не чуємо поліфонії.

Нові покоління потребують нових форм вираження, а старі історії - дбайливого переказу в новому форматі. Не спрощеному до голівудських стандартів, однак зрозумілому і молодим, і старшим читачам.

«Заклятий меч» Володимира Аренєва якраз і є тим важливим прикладом створення нового міфу з наших, автентичних сюжетів. Тут питомо українські персонажі постають частиною полікультурного простору, дозволяють поглянути на нього з геть іншої, ширшої перспективи.

Це цікава спроба адаптувати унікальний міф давньоруського Києва для сучасного читача, і зробити це без пізніших московських нашарувань. При цьому Аренєв не примітивізує ані сюжет, ані самих персонажів. Завдяки цьому «Заклятий меч» із задоволенням читають не тільки підлітки, а й дорослі читачі. Просто кожен знаходить там своє - те, що йому цікаве й важливе.

Цю багатоплановість книжки, зрештою, підтверджують і отримані відзнаки: простір української дитячої книжки «БараБука» назвав повість найкращою книжкою для підлітків, а літературний портал «ЛітАкцент» нагородив її спецвідзнакою у жанрі дорослої літератури.

Важливо, що у цій «повісті-фантазії» серед міфічних і казкових персонажів живе наша справжня історія. Сама книжка базується на реальному випадку зі спробою вивезти знайдений «чорними археологами» так званий «Меч Вікінга», який вдалося повернути в Україну тільки спільними зусиллями українських дипломатів і науковців. Тут мандрівник-скандинав приходить у Київ і міняє своє ім'я й свою долю, стає по-справжньому нашим. Тут давні предки бачать своїх нащадків: ті, хто бився за цю землю у міфічні часи, й ті, хто став легендою зовсім нещодавно, загинувши в Іловайському котлі.

І це все - у доволі тоненькій книжечці, де вистачило місця й мандрам, і пригодам, і відлунням знайомих з дитинства сюжетів.

Та всі ці елементи навряд чи гармонійно поєдналися би без головного: ідеї, вкладеної в цю історію. І надприродні істоти, і людей тут об'єднує тема спроби прощення і надії, що є навіть після смерті. Цей християнський мотив вписано в поганську, по суті, картину світу природно. Він дає ту надію, яка дуже потрібна нам усім - відчуття тонких, але міцних ниток, що зв'язують наше минуле з нашим сучасним, наших пращурів з нашими дітьми й онуками, - і «тримають цей край, не дають йому розпастися, розпорошитися».

 

З подання видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

У ландшафті міфу (рецензія на книжку Володимира Аренєва)

https://litakcent.com/2020/11/10/u-landshafti-mifu/

 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA