Офіційний веб-сайт

Книга «Рівняння Бога і тріснуті окуляри»

Автор(-и): Віктор Терен / Розділ:

Книга «Рівняння Бога і тріснуті окуляри», автор: Віктор Терен (Таран), видавництво «Дніпро», рік видання: 2020.

Висунуто ДП ««Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро».

 

Книга «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» Віктора Терена

 

Постать сучасного українського поета й прозаїка, активного громадського й політичного діяча Віктора Терена широко відома в Україні та за її межами.

Читати творчий доробок В.Терена цікаво з різних причин. Передусім, це багатогранний автор - з погляду жанрово-стильової манери, бо в його доробку кілька прозових книг, кілька поетичних. Дивлячись на жанри прози й жанри поезії, в яких працює В.Терен, важко сказати, де він кращий. Письменник багатогранний з погляду тем та ідей, озвучених у контексті творчості. По-друге, читати оповідання, повісті, романи В.Терена маємо з тієї причини, що він один із тих, хто не боїться художніх експериментів, а тому сміливо шукає і знаходить. По-третє, огром творчих здобутків і колосальна активність письменника захоплюють не лише масштабом, а й принциповістю, виваженістю, глибиною... Тому творчість цього оригінального прозаїка актуальна сьогодні й цікава для прочитання читачем різного віку, різного роду діяльності.

«Причетність», «Переклик», «Лінія часу», «Подих степу», «Сполохи», «Тривога і обов'язок», «В прихистку долонь», «Дим невидимих багать», «Ковила на вітрі», «Твій день на землі», «Вечір спаленої трави», «Осінні сузір'я», «Жовте вечірнє сонце», «Жити» - це далеко не повний перелік книг цього самобутнього письменника. А ще ж двотомник «Вибране», і кілька книжок для юних читачів...

Нову книгу Віктора Терена «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» можна справедливо назвати книгою XXI століття. Це обумовлено тим, що озвучені в ній авторські меседжі моделюють сучасного українського героя, який здатен пристрасно боротися за свої переконання, самовіддано кохати, жити й своєю жагою до життя змінювати наш світ, при ньому не зазнаючи штучної ідеалізації й сакралізації, а постаючи перед сучасником таким, як є - з усіма чеснотами й недоліками.

Що ж криється під стильною інтригуючою обкладинкою, на якій зображено ембріон людини, дбайливо схований у мушлі? Які саме рівняння оприявнив Бог рукою В.Терена і чому часом від тих рівнянь можуть тріснути окуляри?

«Рівняння Бога і тріснуті окуляри» представляє всі прозові жанри: новели, оповідання, повісті, роман. У романі «Ворожіння на ягнятку» авторові вдається поєднати історичний, пригодницький, любовний, містичний дискурси й подати їх через концептуально оригінальний часопростір, у координатах якого живе й виборює свою Україну головний герой Андрій Терновий. Навіть на рівні імені письменник вкладає в свого персонажа ідею мужності, що має витримати випробування, які загартують і приведуть до мсти. Саме тому В. Терен дає нашій літературі цікавий художній тип - героя, що успадкував кращі традиції сильного чоловічого характеру, а з іншого боку, є таким же маргінальним, як і наше непросте міжчасся, в якому своїм життям герой оприявнює незламність. У чомусь він близький до персонажів Івана Багряного, у чомусь нагадує сатирично-іронічних героїв Івліна Во. Однак, концептуально Андрій Терновий уособлює новий художній тип героя-чоловіка в нашій літературі.

Ось, наприклад, що писала про цей роман письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Галина Пагутяк: "Роман "Ворожіння на ягнятку"... чудові образи, прекрасна мова, кінець гідний... Про Майдан дуже сильно, я наче там побувала. Я подумала, що так давно вже ніхто не вміє писати, щоб отак легко, просто увібгати людське життя в сотні сторінок і нілі епохи.'"

В основі повісті «Найд» - реальна історія Найда (саме так звати пса, що стає головним героєм), і ця історія не лише пригодницька, а подекуди навіть і гостросюжетна. Таким чином, тема любові, помноженої на відповідальність дає читачеві одне з тих життєвих рівнянь, яке належить до вічних: що первинне -- любов чи відповідальність?!

Особливої уваги заслуговують новели й оповідання Віктора Терена, оскільки вони про нас і нашу дійсність, наш моральний вибір.

Оповідання «Восени, одного звичайного ранку» за стилем оповіді тяжіє до традицій гемінівеївського письма, бо відчутна певна реалістична «телеграфність», лаконічність. З іншого боку, при творенні образів простежуються виразні імпресіоністичні вкраплення. Герої знайомляться у лікарні, де обом мають зробити операції на серці. Вони усвідомлюють всі ризики, та попри це між ними у такій напруженій ситуації зароджується почуття. Кохання окрилює їх і робить дні, відведені для них, неповторно яскравими, живими, насиченими. Герої створюють власний світ, захищений від зовнішніх драм. Символічно оприявненою у цьому контексті стає деталь: закохані вигадують зрозумілі лише їм імена - Мак і Нат. Однак, цей твір і є одним із тих рівнянь, від яких ламається світогляд. Серце Нат не витримує операції, а Мак не витримує без Нат...

Чи не найбільш сильним твором книги є оповідання «Босі ангели». Нічим не нова історія кохання з різницею у віці, ускладнена наявністю любовного трикутника, у В.Терена звучить особливо чуттєво. Відомий режисер поважного віку, що вже багато років не творить нічого надзвичайного, проте живе за інерцією колишньої слави, знайомиться з молодою режисеркою, що зняла фільм, який виразно перегукується з драмою його доробку. Між героями спалахують почуття. Різниця у віці, сімейний статус героя, відстань (закохані живуть у різних містах) не стають на заваді усвідомлення, що один в одному вони відчули рідні душі. Однак, драматичним пуантом стає несподіваний фінал твору. Як авторитетний голова журі конкурсу, де вирішується доля картин молодих режисерів, герой В.Терена вагається: бути об'єктивним і присудити заслужену перемогу коханій, тим самим відпустивши її закордон, або ж обрати не талант, а кохання, віддавши першість комусь іншому... Оповідання «Босі ангели» дає читачеві чи не найбільш складне рівняння: любити - це тримати біля себе чи відпустити?!

Оповідання «Будинок творчості» можна назвати щасливою драмою повернення до себе. Маститий письменник, утомившись від міської суєти й відчуваючи, що діти-молодята під боком відволікають від творчого процесу, вирішує поїхати туди, де традиційно усамітнювались усі письменники - у Будинок творчості, що в Ірпені. Герой ніби повертається у молодість, у часи, коли він лише одружився зі своєю Василинкою, коли все життя ще було попереду. Непроминальність спогадів у цьому оповіданні увиразнюється елементами магічного реалізму

Доброзичливо озивається до нас сакраментальна думка, що з вуст дитини звучить істина, коли Біном, головний герой твору «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» допускається помилки в тому, на чому знається краще за всіх, а Юрасик-Карасик, учень шостого класу, знаходить помилку... Щось символічне є тому, щоб не забувати, що помилитись може кожен.

Є у книзі "Рівняння Бога і тріснуті окуляри" й чимало інших новел та оповідань, герої яких легко вгадуються в нашому сучасникові. Це і "Французька", і "Фотокартка", і "Сила волі", і "Аполлінер", і "Поліські таємниці", і "Прапор"...

Книга "Рівняння Бога і тріснуті окуляри" розрахована на широке коло читачів, тому кожен із нас вправі обрати своє: драматичний сюжет, щасливий фінал, багатство художніх деталей і природність звучання рідного слова... А може, і впізнати крізь тріснуті окуляри себе самого, щоб віднайти наше сьогодення - з усіма невідомими... Разом із тим - ця книга свідчить, що перед нами автор, чия творчість вписує українську культуру у європейський контекст сьогодення.

Зважаючи на сказане вище, вважаємо за погрібне номінувати "Рівняння Бога і тріснуті окуляри" на здобуття Шевченківської премії.

 

З подання Державного Підприємства

«Державне спеціалізоване видавництво

художньої літератури «Дніпро»

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA