Офіційний веб-сайт

Книга «Матерія»

Автор(-и): Василь Мойсишин / Розділ:

Книга «Матерія», автор: Василь Мойсишин, видавництво «Лілея-НВ» (м.Івано-Франківськ), рік видання: 2020.

Висунуто Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.

 

Книга поезій «Матерія» Василя Мойсишина

 

Збірка віршів «Матерія» Василя Мойсишина, чотири розділи з якої складається книжка: «Розказати, як наблизив зорі», ‑ розділ відкривається великим циклом або міні-поемою «Музика Всесвіту», «Де на вітрах колишуться смереки», «Відчути, як вібрує простір», «Воскресити минулого щем» із завершальним міні циклом «Віхи року, або Мале коло», ‑ витворюють цілісну картину світу поета ‑ його індивідуальний Планетарій, де все рухається по своїй орбіті, зі своєю швидкістю, у розмаїтті кольорів і звуків.

Якщо «Музика Всесвіту» за своїм ідейним задумом виростає зі «СоТворіння Світу» Івана Франка і кримських мелодій Лесі Українки, що говорить про те, що Василь Мойсишин є поетом традиції і поетом школи, чого здебільшого бракує сучасним авторам. Останній цикл цього розділу опоетизовує твори монументального мистецтва, дев’ять мозаїчних панно, створених українськими художниками (Аллою Горською, Галиною Зубченко, Григорієм Синицею та ін.) в середині 60-х років XX ст. в одній зі шкіл Донецька і розкриває мистецтвознавче і колористичне захоплення Василя Мойсишина, що знайде своє продовження вже в третьому розділі книжки.

Другий ‑гірський ‑розділ виповнений закоханістю в ландшафт ілюдину ландшафту, яка є органічною на тлі суворої гірської краси і сама є її складником. В поезії Василя Мойсишина відчувається поет-романтик, залюблений в рідну Україну, її народ, як, зрештою, і в цілий рід людський. Поет чи, точніше, ліричний герой його поезій не так турист, як радше мандрівник, той пілігрим, який іде на поклоніння до святих місць Прикарпаття, інших країв України та планети Земля, йде до природи, поезії, музики. Він поклоняється Сонцю і Місяцю, адже пише їх з великої букви.

Розкішне поетичне трактування картин художників у третьому розділі, розпочате в циклі «Дев’ять панно», ‑розкриває нам майстра мистецьких сюжетів, у кожному з яких знайдеться своя інтрига і своя несподівана розв’язка. А переспіви Хуана Рамона Хіменеса в четвертому розділі (на жаль, лише три переспіви) розкривають Василя Мойсишина як витонченого лірика з виїмковим чуттям слова і мелодії.

Коло автора ‑це неосяжне коло світового простору і коло, яке стосується конкретного об’єкта, подробиці, штриха у вірші. Таке поєднання вселенського і окремої деталі, макро- і мікросвітів якраз і створює внутрішню напругу й не до кінця зрозумілу гармонію цієї поезії, від яких з’являється трепет у читачевій душі.

Збірка віршів «Матерія» Василя Мойсишина збагачує історичну пам'ять українського народу, його національну свідомість і самобутність, а тому заслуговує Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

З подання Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Відгуки на книгу «Матерія» Василя Мойсишина

 

"Матерія": прикарпатський науковець презентував нову збірку поезії (ВІДЕО)

 

Синергія матеріального та ефемерного. Саме так описує свою збірку віршів прикарпатський науковець Василь Мойсишин.

"Матерія" ‑це вже четверта поетична збірка, над якою він працював впродовж семи років,пишеФіртка.

Каже, такий довгий термін зумовлений активною науковою роботою. А віршування дає можливість відірватися від напруженої праці на математичній ниві.

Натхнення для віршів, зізнається автор, черпає звідусіль.

https://firtka.if.ua/blog/view/materiia-prikarpatskii-naukovets-prezentuvav-novu-zbirku-poeziyi-video

 

Ліки від депресії

 

Пандемія… Карантин… Обмеження… З екранів телевізорів – тривога. В соцмережах – істерика. Сльотава осінь домішує меланхолії до так званого «коронавірусного стресу». І нема на те ради. Чи є? Адже на всяку отруту існує протиотрута, антидот – тільки пошукай. Для одного – спорт, для іншого – рукоділля, хтось релаксує з домашнім улюбленцем, а хтось – відкриває книжку…

До речі, читання літератури певного спрямування вже давно практикується в комплексі психотерапевтичних заходів. Саме так. Мова про бібліотерапію. Хороша книжка часом може замінити похід до психолога. Правда, свого «цілителя» треба ще знайти – вибір широкий.

Я таку «пігулку від депресії» отримала несподівано – в подарунок, хоча спочатку не зрозуміла, що це – вона. В руках – збірка віршів. Втім… Ні, не зовсім віршів. Поруч із римованими рядками – поетичні за змістом, однак прозові за формою оповіді про цілком інше життя, де немає місця інформаційному болоту, яке щодня летить в тебе з екранів і моніторів. Бо ти для автора – не «цільова аудиторія», а друг, з яким щедро ділиться своїми думками і неймовірними, проте правдивими, історіями про шляхетну пані, страчену за заборонене кохання; про віртуоза-скрипаля, який своїм мистецтвом змусив плакати жорстокого зарізяку; про легендарні скарби Довбуша; про диких тварин і людей, які знаходять порозуміння без слів і навіть рятують одне одного в небезпечних ситуаціях; про таємниці Карпат, заховані в лісах і печерах…

Поет і сам намагається їх розгадати всіма доступними засобами – і мистецтва і науки. Адже він – не тільки «слуга муз», він – доктор технічних наук, професор,завідувачкафедри вищої математикиІнституту нафтогазової інженерії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газуВасиль Михайлович Мойсишин. Книжка, про яку йдеться – його нова збірка «Матерія». Літературні критики, напевно, справедливо вкажуть на багатогранність таенциклопедичну обізнаність автора, оцінять вишукану архітектуру кожного твору, але я – про інше.

Спробуйте провести експеримент із відновлення психологічної рівноваги в період карантину. Вимкніть телевізор, який щодня складає вам компанію та розповідає про кількість загиблих в автокатастрофах і в лікарнях… Попрощайтесь, хоча б на добу, із соцмережами. Поставте на паузу спілкування в месенджерах. Зробіть собі вихідний в товаристві з книжкою. Хтозна, можливо, «Матерія» виявиться саме тим «бальзамом на рани», якого вряди-годи потребує кожна душа. Застосовуйте його неквапом, намагайтесь відчути кожен доторк до слова й побачити кожну історію, немов на власні очі. Десь посмієтесь? І добре. Десь посумуєте? І це гараз. Що точно – обов’язково подумаєте над справді важливими речами, роздивитесь уважніше суттєве й другорядне…

В моїй бібліотеці «Матерія», мабуть, не опиниться на поличці з поезією. Думаю, правильніше долучити її до зібрання психотерапевтичної літератури. А краще – залишити на столі й перечитати ще раз під час «карантину вихідного дня». І нехай весь світ зачекає…

 

Наталія Ясинська,

практичний психолог

 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA