Офіційний веб-сайт

Книга «Каган і хохлята»

Автор(-и): Петро Кралюк / Розділ:

Книга «Каган і хохлята», автор: Петро Кралюк, видавництво: «Ярославів Вал», рік видання: 2019ю

 

Повісті, оповідання «Каган і хохлята» Петра Кралюка

 

У Петрові Кралюку поєдналися філософ, історик та письменник. Його художні твори здебільшого історичні сюжети, їхні персонажі мають глибоке філософське осмислення і відкривають можливість багатства рецепцій. Це передусім стосується збірки прози «Каган і хохлята», куди ввійшли (анти) феміністично-політична повість «Фелісія», карнавально-травестійна повість «Фабрика(ція)», квазіісторично-саркастична повість «Каган і хохлята»; оповідання «Гандзя люба», «Попи марксистського приходу», «Катахрезис», «Фінішний топінамбур», «Політ над румовищем». У кожному з цих творів автор подає сюжетно несподівану ситуацію і цікавих (часто конкретно історичних) персонажів.

Оповідання «Гандзя люба», яке й відкриває збірку, є варіацією на шевченківську тему «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями», щоправда вже на матеріалі повоєнної Волині. «Попи марксистського приходу» «Катахрезис» ‑ іронічні репортажі з марксистських «псевдо філософських полів» 80-х та 90-х років ХХ століття, коли відбувалося переосмислення багатьох колишніх «ідеологічних вартостей». «Фінішний топінамбур» ‑ печальна балада в прозі про те, що «носітєль русской культури» ‑ це таки діагноз. «Політ над румовищем» ‑ перетрактований в іронічний мінор поширений на реалії кінця XX століття козацький міф України.

Іронія, гумор, навіть сарказм у більших за обсягом прозових текстах ‑ це не лише дотепні й саркастичні окремі репліки чи навіть сцени. Це коли смішна сама сюжетна колізія. Іронічні повісті Петра Кралюка цілком відповідають цій вимозі.

Повість «Фелісія» розповідає про Партію любителів котів та голову її секретаріату Славчика. Означена партія ‑ химерне, абсурдне зборище божевільних чи напівбожевільних людей і неадекватних ідей, підтриманих зомбованими роботягами, з яких просто насміхаються партійні лідери. І єдиною адекватною особою серед цього зборища є кішка під іменем Фелісія, намагається тверезо споглядати цей театр абсурду й людського марнославства.

«Фабрика(ція)» ‑ своєрідна іронічно-історична екскурсія Закарпаттям, у якій до читача долучаються князь Федір Коріятович, володарка Мукачівського замку ІлонаЗріні та її син Ференц Ракоці, поети Шандор Петефі, Олександр Пушкін, Олександр Духнович, нащадок Габсбургів Василь Вишиваний, митець Енді Ворхол, а також сучасні персонажі – мольфар, глава Української держави, місцевий закарпатський олігарх, високоосвічена повія-містифікаторка тощо. Пазли окремих фрагментів життєпису того чи іншого «фабрикаційного» персонажа утворюють напрочуд химерну субстанцію, в якій межа між реальністю й вимислом стерта або майже повністю, або заледве вгадується. При цьому автор витончено розвіює різноманітні історичні міфи, що донині поширені на Закарпатті.

У повісті «Каган і хохлята», яка дала назву усьому збірникові, йдеться про те, що вождь і очільник однієї із сусідніх країн уже давно не жива людина, а ретельно відібрана та вимуштрувана група двійників. Останніх на ті чи інші дії спрямовує комп'ютер, у який переписано з мозку покійного вождя інтелект. Однак останній, за великим рахунком, це лише набір російських міфів.

У творах збірки «Каган і хохлята» органічно поєдналися прийоми алегорії та сюрреалізму. Усе це в Петра Кралюка виходить без жодної натуги чи штучності. Часто він користується прийомами епатажу та пародіювання, контроверзійними прочитаннями настільки узвичаєних в сприйнятті подій, що вже стали синонімами стереотипів.

Художньому мисленню Петра Кралюка притаманна справжня розкутість, що дає авторові можливість легко поєднувати елементи гри, реалістично точну подробицю, нестримний гротеск і фактомонтаж. Це не лінійна, а карнавальна и зухвало містифікаційна проза.

 

З подання Національного університету «Острозька академія»

Коментарі