Офіційний веб-сайт

Івасюк Володимир Михайлович

Поет і композитор, естрадний виконавець. Герой України (з 2009 року посмертно).

Шевченківська премія 1994 року за видатний внесок у розвиток українського національного музичного мистецтва.

Народився: 4 березня 1949 року у м. Кіцмань Чернівецької області.

Освіта: Чернівецький (1967-1972 рр.), Львівський (1972-1973 рр.) медичні інститути. У 1973 році після закінчення інституту, вступив у аспірантуру до Т.Митіної. У 1974 році вступив на композиторське відділення Львівської консерваторії (клас А.Кос-Анатольського, у 1976 року його відрахували за пропуски а у 1977 року поновили у класі Л.Мазепи).

Життєпис: З дитинства займався музикою ‑ грає на фортепіано, скрипці, віолончелі, гітарі, майстерно виконує пісні, організовує та очолює у школі дівочий ансамбль «Буковинка» (у 1965 році став лауреатом республіканського конкурсу), пише музику до пісень («Колискова») тощо. У 1966 році сім’я Івасюків переїжджає до м.Чернівців, а сам Володимир вступає до медінституту. За участь у «політичному інциденті» його відрахували. Він влаштовується на завод «Легмаш» керувати хором, а через рік повертається до навчання. Увесь час займається творчістю, пише пісні, музику до них, його творчість здобуває визнання: пісні «Відлітали журавлі» на обласному конкурсі пісні удостоєна першої премії, «Червона рута» ‑ перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71», «Водограй» у Москві перемогла в телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти!», та на фестивалі «Пісня-72», а також у міжнародному пісенному конкурсі «Сопот-74» тощо. У 1972 році переїхав до Львова. Тут він пише музику до вистав «Прапороносці» за О.Гончаром у Львівському театрі, «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі; пісень («У долі своя весна» ‑ С.Ротару з нею перемогла на фестивалі «Сопот-77»), музику до Інструментальних творів («Сюїта-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара» ‑ перемогли на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій).

24 квітня 1979 за телефонним викликом вийшов з дому й більше не повернувся. 18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка випадково знайдене в Брюховицькому лісі під Львовом. Точна дата смерті Івасюка невідома. 22 травня 1979 року відбувся похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі. Справу про смерть В.Івасюка кілька разів було поновлено.

Творчість: Один з основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів (сюїти для камерного оркестру, фортепіано, віолончелі, скрипки тощо), музики до кількох спектаклів. Записано близько 15 платівок/дисків з його піснями (починаючи з 1977 року, записаних у СРСР, США, Канаді, Австралії, Україні, Росії). Широко відомими стали пісні на його слова ‑ «Червона рута», «Водограй» (обидві – 1969 р.), «Я піду в далекі гори» (1968 р.) «Пісня буде поміж нас» (1971 р.), «Два перстені» (1973 р.), «Лиш раз цвіте любов», «Балада про мальви», «Я ‑ твоє крило», «Ласкаво просимо», «Колискова», «Мандрівна музика» та інші. Написав музику до творів Д.Павличка, О.Гончара, Б.Стельмаха, М.Петренка, Ю.Рибчинського, Р.Братуня, Р.Кудлика, В.Бабуха та інших (понад 40). Видано збірки пісень «Пісні» (1977 р., 1983 р.), «Моя пісня» (1998 р.), «Водограй» (1989 р.), «Літо пізніх жоржин», «Світ без тебе», «Наче зграї птиць», «Роки летять» та ін.