Голота Любов Василівна
Письменниця. Заслужений працівник культури України. Дружина письменника Павла Мовчана. Закінчила філологічний факультет (1972 р.) Дніпропетровського університету. Працювала журналісткою в обласних періодичних виданнях, обласному телерадіокомітеті Дніпропетровська. У Києві: 1983-1988 рр. ‑завідуюча редакцією поезії та першої поетичної книжки видавництва «Молодь», 1988-1994 рр. ‑ у редакції поезії видавництва «Український письменник»; 1994 р. організувала і видавала перший жіночий культурологічний журнал незалежної України «П’ята пора»; від 1995 р. ‑ головний редактор газети «Слово Просвіти». Друкується від 1964 р. Авторка поетичної збірки «Народжена в степах» (Дніпропетровськ, 1976 р.), «Весняне рівнодення» (К., 1979 р.), «Горицвіт» (Дніпропетровськ, 1980 р.), «Вікна» (1983 р.), «Жінки і птиці» (1985 р.), «Дзеркала» (1988 р.), «На чоловічий голос» (1999 р.), «Опромінена часом» (2001 р.; усі ‑м. Київ); книг публіцистики: «Дитя людське» (2002 р.), «Сотворіння» (К., 2005 р.); роману «Епізодична пам’ять» («Київська Русь», 2007 р., № 3). Прозові твори Голоти опубліковані у колективному збірнику «Оповідання-86» (К., 1986 р.), «Оповідання-87» (К., 1987 р.), друкуються у періодиці. Видала низку дитячих поетичних книг.
Лауреат премій ім. В.Сосюри та ім. В.Маяковського (Грузія). Шевченківська премія 2008 р. за роман «Епізодична пам’ять». Нагороджена орденом княгині Ольги III ст. (12.2009 р.).
Владислав Стольников
ВИЩА ЧЕСТЬ ЖЕРТОВНОГО НАРОДУ
...