Офіційний веб-сайт

Драматична містерія «Тарас» Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка

Автор(-и): Олег Мосійчук / Розділ:

Драматична містерія «Тарас» Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, режисер Олег Мосійчук, рік оприлюднення: 2018.

 

Драматична містерія «Тарас» у постановці Олега Мосійчука

 

Два століття пролягли між добою Шевченка і сьогоденням, але час не віддаляє нас від Тараса, не зменшує потреби в розумінні феномену йогоособистості, не послаблює чарівності й сили Кобзаревого слова.

Драматична містерія «Тарас» ‑ невигаданий світ поетового дитинства, страдницькі шляхи юності, зрілості, ‑до останнього подиху, до найвищих вершин вселюдської слави.

В історії мистецтва будь-якої країни є люди, які на стовбурі його величі карбують незабутні творчі зарубки, «фірмові» знаки бездоганно витворених робіт, що залишаються в пам'яті цілих поколінь. Вистава втілена на сцені Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка знаним режисером, народним артистом України Олегом Мосійчуком ‑неординарний з огляду художності, довершений проект, у першооснові якого сторінки тетралогії витонченого естета слова, видатного українського Маестро поезії Богдана Стельмаха. Епос такої високої проби ‑з найвищої категорії творчості. Тут виболено усе: від високої культури письма, народної філософії, побудови сюжетних колізій до вишуканої сценічної естетики. Від глибини страждань Кобзаря, гніву народної душі до незнищенного почуття любові матері і дитини, жертовної віри, яка будить до боротьби за історичне право на рідну землю.

Постановка вистави, прем'єра якої відбулася у березні 2018 року, потужною енергетикою підкоряючи зали на безлічі базових аншлагів, гастрольних та фестивальних показах засвідчила, що є, без перебільшення, справжньою подією мистецького життя України. Дійство вражає художньою цілісністю, нервом емоційного нуртування, образною стилістикою. Велич сили Тарасового струменевого слова у філігранній режисерській партитурі звучать з очевидною перемогою смислового театру. Без штучного притягнення до сьогодення, бажання епатувати формою, з нами говорять сучасники. Говорять щиро, відверто, заглиблюючи кожного в атмосферу вражаючого дійства.

У несподівано аскетичній архітектоніці сценографічного рішення (заслужений художник України Григорій Лоїк), стриманій і раптово вибуховій «Місячній сонаті» Бетховена (улюблений твір Кобзаря), в природі акторського існування, в іконописній мізансценічній рельєфності вивірено працює кожна деталь, кожен жест, рух, пауза. Уся запропонована творцями атрибутика напрочуд сучасна, без жодних смакових вад. Уникнувши зовнішньої ілюстрації, декларативності, натяку на гіперболізацію Поет постає на кону живою людиною. Вся історія його життя ‑ унікальна просвітительська місія історичної правди, яку на єдиній хвилі чуття сприймає глядацька аудиторія не залежно від віку, соціального стану, переконань. Чудові акторські роботи, музично ‑ хоровий ряд, світлова партитура, витончена пластика (заслужений діяч мистецтв України Мирослава Воротняк), бездоганна стилістика костюмів (заслужений діяч мистецтв України Дарка Зав'ялова), ‑ усе це складові тла драми ‑ містерії, яку знані фахівці театру охарактеризовують одним словом ‑ потрясіння. Поліфонія крику душі і тихої молитви, що злилися воєдино у виставі шевченківців, у кожній миті закомульовує просвітлене очищення, знімає полуду з очей. Без жодного примусу, моралізаторського менторства театр виводить людину зі стану байдужого зціпеніння. Високе поетичне слово Кобзаря, викристалізуване нервом режисерського задуму, озивається до свідомості кожного потужним гімном мужності, патріотизму, боротьби за найсвятіше ‑ свободу.

Сучасна Україна, як ніколи, потребує робіт таких митців, які здатні могутнім інструментом власної творчості впливати на людську свідомість, формувати життєві установки і принципи. Знаковий мистецький лідер.

Відомий актор театру і кіно, номінант Національної премії імені Тараса Шевченка за роль Войтка у фільмі «Брати. Остання сповідь», режисер, роботи якого репрезентували театральне мистецтво України в Сполучених Штатах Америки, Словаччині, Канаді, Румунії, Польщі (згадаймо лише одну з його легендарних вистав, художньо довершений реквієм «Сльози Божої Матері») Олег Мосійчук ‑ гідний представник саме цієї найвищої категорії творчості.

 

З подання Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA