Офіційний веб-сайт

Дмитренко Олексій Максимович

Письменник.

Шевченківська премія 1987 р. за художньо-документальну повість «АИСТ».

Народився: 30.03.1940 р., смт Решетилівка Полтавської області.

Освіта: Київський університет – 1966 р.

Кар’єра: У 1965-75 рр. — завідувач відділу публіцистики й нарису газети «Літературна Україна», 1975-98 очолював редакцію «Романи й повісті» видавництва «Дніпро», був головний редактором військового видавництва «Варта», заступник головного редактора журналу «Україна-Ukraine», газети «Демократична Україна», завідував відділом Київської телерадіокомпанії.

Твори: автор романів, повістей, оповідань, нарисів та есе: «Бо ти на землі — людина» (1970 р.), «Весло» (1973 р.), «Листок подорожника» (1975 р.), «Без цього — не жити...» (1976 р.), «Пам’ять Долини смерті» (1976 р.), «Чистые плесы» (М., 1978 р.), «Увіходимо в полум’я...» (1979 р.), «АИСТ» (російською мовою, 1985 р., 1987 р., 1990 р.), «Політ без приземлення» (1986 р.), «Хвіст ящірки» (1991 р.), «Долина смерті» (1995 р.), «Верховіть черещатого дуба» (1998 р., у співавторстві з М.А.Шудрею), «Земля небесна» (2002 р.), «Де береться Дніпро...» (2004 р., обидві — Санкт-Петербург). У 1965 О.Дмитренко побував в Афганістані. Учасник бойових дій. Написав художньо-документальну повість «АИСТ» присвячену життю поета й лейтенанта з Дніпропетровщини Олександра Стовби, який у свої неповні 23 роки трагічно загинув в Афганістані (Герой Радянського Союзу, поет, згодом член СПУ). Автор роману-пошуку «Долина смерті» — про одну з наймоторошніших сторінок Великої Вітчизняної війни (1941 і 1943 рр.). Проблемні твори з екологічних питань - «Карпатський ліс», «Серед лісів», «Дума про чисте плесо», «Решетилівка», «Опішня»;  літ. есе «Поки сонце з неба сяє...» (про І.Котляревського), «І все ж: Січ — Запорозька!» та «Відлуння невмирущих глибин» (мовно-історична полеміка), «Гончар, вогняного горна чарівник» (про О.Гончара), «Змарнована сила, або Де береться Дніпро...» (про М.Шудрю), «Золотий сонях Буковини» (про співака і композитора П.Дворського), «Перлина в гострій, швидкій воді» (про історико-мистецькі таїни Остра), «Невимовна ртуть, або Отруєння нації», «Людино, посади дерево!», «Як добре бути генералом» (про Ф.Бурлачука, генерала й письменника), «Невмирака українського гумору» (про О.Ковіньку), «Тополя старого Рустема» (про Р.Галіата-Валаєва та Леся Курбаса); «Пеньки, або Зрубана пам’ять дерев і... людей» (про А.Пономаренка, фотожурналіста, який загинув в озері Лама поблизу Норильська), «Згадуй зрідка Черкаську осінь, або Дай мені у думку динаміту» (про поета В.Симоненка), «Кликати одержимість, або Вичави з себе раба» (про В.Коваля), «Неопалимий українець, або Романтик нашої публіцистики» (про С.Плачинду), «В аурі праукраїни Івана Білика» (про автора роману «Меч Арея» І.Білика), «Сокіл-жайвір на ім’я: Солов’яненко» (про А.Солов’яненка), «Розмовляли матіоли з козацьким сонцем (про І.Гончара), «Без мови — немає народу...», «Українка в заметах-снігах», «Мільярди впряжених коней», «Червневе сонце над Україною»... Лауреат Респ. премії ім. М. Островського (за кн. «Бо ти на землі — людина...», «Весло», «Листок подорожника»).