Бєліков Михайло Олександрович

академік Академії мистецтв України (12.1996), народний артист України (03.2000); кінорежисер; сценарист, оператор. 

Народився 28.02.1940 (м.Харків) у родині службовця; росіянин. Помер 27.03.2012 (м.Київ). 

Освіта: Всесоюзний інститут кінематографії (операторський факультет, майстерня Б.Волчека, 1963); Вищі режисерські курси при Держкіні СРСР (Москва, майстерня Г.Данеліє, 1973).

З 1963 - оператор і режисер, Київської кіностудії ім. О.Довженка. З 1987 - 1-й секретар правління, голова правління, Спілка кінематографістів України. 1989-91 - народний депутат СРСР від Спілки кінематографістів СРСР. Входив до складу Міжреґіональної депутатської ґрупи. Член Комітету з Національної премій України ім. Т.Шевченка (09.1999-10.2001). Член Спілки кіноматографістів України (з 1966).

Заслужений діяч мистецтв України (1988). Член, засновник Академії мистецтв України (12.1996).

Оператор-постановник фільмів: "Хто повернеться - полюбить" (1967), "Казка про Хлопчика-Кибальчиша" (1964), "Та, що входить у море" (1966), "Білі хмари" (1968), "Варчина земля" (1969), "Стежки-доріжки" (1963). Режисер-постановник фільмів: "Стара фортеця" (1973), "Ральфе, здрастуй!" (1975), "Червоний півень плімутрок" (1974), "На короткій хвилі" (1981), "Незрима робота" (1979), "Ніч коротка" (1981; перший приз та диплом за кращий фільм для дітей та юнацтва 15 Всесоюзного кінофестивалю, Таллін, 1982; ґран-прі Міжнароджного кінотижня, Мангайм, ФРН, 1982), "Які ж були ми молоді" (1986; Державна премія України ім. Т.Г.Шевченка, 1986; головний приз Всесоюзного кінофестивалю, Алма-Ата, 1986), "Святе сімейство" (1996), "Розпад" (1989; золота медаль Міжнародного кінофестивалю, Венеція, 1990; ґран-прі Міжнародного кінофестивалю екологічних кіно- і телефільмів у Сантандері, Еспанія, 1990).

Лавреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1986), Республіканської премії ім.М.О.Островського (1982). Почесна відзнака Президента України (1996). Значок "Відмінник кінематографії СРСР".