Авдієвський Анатолій Тимофійович

Авдієвський Анатолій Тимофійович, народний артист України (1975), академік АМУ (12.1996), академік АПНУ (Відділення педагогіки та психології вищої школи, 12.1995); хоровий дириґент; Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г.Верьовки, художній керівник - ґениральний директор; директор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова (з 2003); голова Всеукраїнської національної музичної спілки (з 1990); президент Національного музичного комітету України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО (з 1995).

Народився 16.08.1933 (с.Федвар (тепер - с.Підлісне), Кіровоградської області.).

Освіта: Одеське державне музичне училище, дириґентсько-хоровий відділ (1953); Одеська державна консерваторія ім. А.Нежданової (1958, у Д.Загрецького, К.Пігрова).

1951-58 - учитель музики і співів, керівник хорових колективів. м.Одеса. 1958-63 - засновник, художній керівник і головний дириґент, Поліський ансамбль пісні і танцю "Льонок"; викладач хорового дириґування, Житомирське музичне училище. 1963-66 - художній керівник і головний дириґент, Черкаський український народний хор. З 1966 - художній керівник і головний дириґент, Український народний хор ім. Г.Верьовки. 1972-76 - викладач класу хорового дириґування, Київська державна консерваторія ім. П.Чайковського. 1973-80 - старший викладач катедри академічного хорового співу і дириґування, Київського інституту культури. З 1980 - викладач, з 1986 - професор, завідувач катедри методики музичного виховання, співів та хорового дириґування, Київський педагогічний інститут ім. М.О.Горького (Український педагогічний університет, Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова). Член Комітету з Державних премій України ім. Т.Шевченка (09.1996-09.99).

Заслужений діяч мистецтв України (1967). Народний артист СРСР (1983). Один із засновників Академії мистецтв України (12.1996). Лавреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1968), Державної премії СРСР (1978). Ордени Трудового Червоного Прапора (1974), Жовтневої революції (1986). Почесні Грамоти ВР України, Білорусії, Естонії, Казахстану, Росії, Таджикистану, Узбекистану. Почесна грамота КМ України (1998). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (08.2008). Герой України (з врученням ордена Держави, 16.08.2003).

Автор творів великої форми, сюїт, обробок українських народних пісень, а також російських, польських, чеських, еспанських, бразильських, корейських. Хормайстер опери "Цвіт папороті" та ораторії "Чорна елегія" Є.Станковича. Головний дириґент-постановник Співочих полів України, зведених хорів, керівник Всеукраїнських семінарів керівників хорів, голова журі Всеукраїнських конкурсів ім. М.Леонтовича. Авторські твори: "На ланах барвистих" (1958, слова Д.Луценка), "Ой на горі ясени" (1965, слова народні), "Привітальна-хороводна" (1965, слова М.Негоди), "Ода Києву" (1966), "Не громи в степах гудуть" (1968, слова Д.Луценка) та ін., обробки українських народних пісень: "Цвіте терен" (1958), "Ой там за лісочком" (1958), "На поточку прала" (1958), "Ґандзя" (1961), "Чуєш, брате мій" (1965), "Діброва зелена" (1967), "Думи мої, думи" (1981, слова Т.Шевченка), пісень народів світу: "Вот мчится тройка почтовая" (1958, російська), "Край Омера вище Сараєво" (1965, хорватська), "Аріан" (1966, корейська), "Світанкова" (1967, мексиканська) та ін.

Помер: 24.03.2016 р. (м.Київ).